РЕЗУЛЬТАТИ ЗУСТРІЧІ ГРУПИ «ОСВІТА І НАУКА» 13.10.2014

Share

13 жовтня відбулась зустріч членів групи «Освіта і наука», в роботі якої взяло участь 10 активістів. Головні теми зустрічі: результати зустрічі координаторів і експертних груп, резюме по зустрічі з Дмитром Шимківим, інформація щодо співпраці з БФ «Відродження».

Доповідь Наталії Лимонової, координатора групи «Освіта і наука»

Зустріч координаторів і експертних груп
Зараз готується конгрес Громадянської Платформи Нова Країна, який відбудеться у вівторок, 21 жовтня, з 18:30 до 21:00 у Національному спорткомплексі «Олімпійський», у приміщенні «Хол чемпіонів». Хто ще не зареєструвався, будь ласка зробіть це за посиланням https://docs.google.com/forms/d/1lmVdtav_JTmiTkUT-IF1vQpwHQDtadFIbn8x2yyXKd8/viewform
На цьому конгресі ми маємо визначитись зі стратегією втілення візії, зокрема як ми будемо співпрацювати з цією метою з депутатами всіх рівнів. Адже зараз склалась ситуація, коли влада намагається, вчиться слухати громадянське суспільство, хоча широко співпрацювати з ним не готова. Так, «Нова Країна» не робить публічних демонстрацій, не стоїть з транспарантами під ВР, не палить шини, однак нас добре знають міжнародні організації, з нашими представниками охоче зустрічаються представники європейських урядових структур. Вони це роблять, тому що ми працюємо на управління смислами, і саме завдяки нам у вітчизняних політиків у вжитку з’явилось слово «візія», вони почали формувати власні візії. І не тільки. Візія Нової Країни – настільна книга в АП. За словами Дмитра Шимківа «моя ціннісна модель співпадає з ціннісною моделлю «Нової Країни».
На зараз наша проблема в тому, що ніхто з нас ще не придумав як створити і ефективно впровадити нову систему: стара система як гідра, котрій відрубаєш голову, а на її місці виростає дві. За оцінками Громадянського Оперативного Штабу, стара система не тільки не демонтована, а успішно законсервована «промайданівськими» політиками, і «вікно можливостей» для радикальних і швидких позитивних змін вже зачиняється. Коли воно зачиниться остаточно можливі два сценарії: замість старої системи буде побудована нова і ефективна або Україна перестане існувати як держава. Тобто у нас насправді немає вибору: нам треба будувати нову паралельну систему, щоб впровадити її якщо/коли стара завалиться. Зараз вже 6-7 членів ГП Нова Країна пішли в такі політичні сили, як «Сила людей», «Громадянська позиція» , «Самопоміч», крім того в парламенті буде близька 50 людей, які близькі нам за духом. І звичайно, ми будемо їх підтримувати. Однак на думку ради координаторів ГП Нова Країна для нас зараз важливо не йти в політику, а працювати на двох рівнях: проектному (пробивати конкретні проекти, такі як «Освітній ваучер», для реальних позитивних зрушень у системі) і смисловому (змінювати свідомість українців, популяризувати візію). Нажаль, зараз влада впевнена, що у неї все вдасться і без громадянського суспільства (тобто «ми вас слухаємо, але робимо все самі»). Однак якщо піти на вибори зараз, то це буде несвоєчасним рішенням. Треба готувати ґрунт для радикального оновлення влади за рахунок активних членів громадянського суспільства, а не стрибати в останній вагон в розрахунку отримати декілька місць в парламенті, які будуть мати мінімальний вплив на ситуацію.
Також треба зазначити, що ГП Нова Країна – це проект європейського рівня і європейської ідеології. Того як він побудований і як діє не розуміють українські політики і фонди, які переслідують свої прагматичні інтереси. Здебільшого фонди мають проектний підхід: маєш проект, покажи терміни, KPI, бюджет – тоді будемо вирішувати чи давати на такий проект гроші. Візія – це не такий стандартний проект. Однак зараз ми переходимо на стратегічний рівень, де такі проекти стають реальністю. Також створюється стаціонарний офіс ГП Нова Країна, на що БФ «Відродження» виділяє кошти, яких вистачить на 3 місяці роботи. За цей час ГП Нова Країна і офіс мають показати якісь конкретні досягнення – тоді фінансування може бути пролонговано.
Але найбільшим викликом для нас є не питання фінансування, а пошук відповіді на запитання: як треба будувати нову країну? На питання «яку країну будемо будувати» ми відповіли нашою візією. Тепер перед нами стоїть нове питання: як? І це вже рівень стратегії, яке наступного тижня буде обговорене на Конгресі.
Зустріч з Дмитром Шимківим
Після цієї зустрічі стало очевидним, що в АП реформи розглядають за класичним бізнесовим принципом, а саме:
1. Має бути подано декілька варіантів реформ.
2. Реформи мають бути обґрунтовані, тобто потрібні цифри, якісна статистика, моделі для різних варіантів.
3. Мають бути зазначені та прораховані реальні ризики впровадження.
Дуже важливим досягненням є той факт, що реформа освіти потрапила в перелік тих 16 реформ, які АП оцінює як найбільш нагальні. Адже питання освіти стосуються 10 млн. людей: учнів, студентів, вихованців, їхніх батьків, педагогів, науковців і чиновників. При цьому реформи в науці в ці ТОП-16 не потрапили, однак за належної аргументації (див. вище 3 принципи АП) в перелік можуть увійти окремі (нагальні) проекти.
Олександра Антонюк, Президент «Гумбольдт Клубу України» додала, що таким окремим проектом може стати Закон України «Про венчурні інвестиції» і виявила готовність почати роботу над цим проектом. Наталія Лимонова пообіцяла сконтактувати Олександру з групою «Податки», оскільки даний закон потребує спільної роботи.
Іще одним досягненням є той факт, що Дмитро Шимків змінив свою думку щодо ефективності роботи волонтерських проектів (раніше він був проти через відсутність у волонтерів прямих зобов’язань робити те, що потрібно, «тут і зараз»). Тепер він пообіцяв з’єднати координаторів проектів ГП Нова Країна з тими людьми в АП, які займаються цими ж напрямками.
Також пан Шимків зазначив, що державний бюджет вже є публічним документом – і він є предметом для обговорення і корекції. Однак пропозиції щодо змін у бюджеті мають бути не менш обґрунтованими, ніж пропозиції щодо реформ. Він зазначив, що навіть в експертному середовищі дуже часто порівнюють не порівнювані показники. За його висловом, «треба порівнювати яблука з яблуками», а не яблука з грушами чи яблука з телефонами.
Андрій Горський зауважив, що доступ до якісної інформації – це непроста справа, і треба знайти надійне джерело таких даних, щоб мати змогу брати статистику по регіонах, по типах закладів тощо. Наталія Лимонова пообіцяла звернутись до Георгія Касьянова, координатора освітніх програм БФ «Відродження», щодо їхніх джерел отримання такої інформації.
Співпраця з БФ «Відродження»
На останній зустрічі, яка була організована фондом, були представлені як державні структури, інші фонди, представники бізнесу (зокрема Intel і Microsoft), заклади освіти, так і представники громадянського суспільства. БФ «Інститут розвитку освіти» (підрозділ БФ «Відродження», який очолює пан Касьянов) взявся за розробку дорожньої карти реформ в освіті. Також на початку 2015 р. ця структура готує презентацію карти реформ на «Велику західну донорську конференцію». Стратегічна дорадча група при МОН вважає, що запровадження інформаційних технологій в освітній процес може стати одним з факторів успішних змін у системі. На попередній зустрічі у фонді було визначено «декілька больових точок освіти», і ІКТ також була визнана однією з них.
Зараз розробкою ІКТ займається віце-прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Світовий банк пообіцяв підтримати національний проект по ІКТ, однак МОН блокує цю ініціативу на рівні заступників міністрів (зокрема, проект блокує керівник апарату МОН Олексій Дніпров).
На зустрічі було обговорено, що потрібна платформа для об’єднаня різних систем обробки статистичної та іншої інформації, а обирати конкретну систему має сама школа.
Андрій Горський, Юрій Тимошенко висловили занепокоєння, що присутність великих ІТ-корпорацій свідчить про те, що ця «платформа» має стати великим навантаженням для бюджету на освіту, і свідчить про бажання цих корпорацій використати ситуацію, стати понад системою (розробниками різних рішень) і отримати замовлення на створення такої платформи. Також Андрій задав питання: де та межа, де ми готові до втручання ІТ у навчальному, а головне – виховному, процесі, а де – ні? Треба чітко розділити бізнес-інтереси та інтереси держави. Наше завдання – визначити цю межу, і Андрій спробує це зробити. Для цього Наталія Лимонова перешле Андрію і Юрію листування групи «Інституту розвитку освіти».

Share

Висловіть свою думку

Google+