“Країні потрібне суб’єктне стратегіювання” – Андрій Длігач

Share

21 вересня відбувся круглий стіл «Довгострокове державне прогнозування в Україні. Чому воно не працює і що з цим робити?». Зустріч проходила в Інституті майбутнього України за ініціативою команди “візіонерів” на чолі зі співзасновником ГП НК Андрієм Длігачем і нардепом Олексієм Скрипником. Ідеями щодо успішного прогнозування поділились кращі стратеги з бізнесу, влади та громадськості.

krugliy-stil2

У дискусії також взяли участь директор департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Наталя Горшкова, радник з питань сталого розвитку Програми розвитку ООН в Україні Наталія Сітнікова, директор економічних програм УІМ Анатолій Амелін та радник Київської школи економіки Ігор Шумило.

Відкриваючи круглий стіл, Олексій Скрипник окреслив головну мету обговорення – дати відповідь на питання, яким має бути довгострокове стратегічне планування для підвищення конкурентноздатності України на міжнародній арені.

Співзасновник Нової Країни Андрій Длігач наголосив на необхідності інтегрального характеру стратегій: “Проблема не стільки в плануванні, скільки в стратегуванні, яке зараз не реалізоване в державі як функція”

Наталя Горшкова запропонувала створити стратегічну раду – незалежний деполітизований консультативно-дорадчий орган, діяльність якого спрямована на надання публічної оцінки політичних ініціатив щодо їх відповідності стратегічним цілям: “Члени ради у цій моделі обиратимуться шляхом Інтернет-голосування, а затверджуватиме раду Президент, таким чином забезпечуючи її легітимність. Стратегічна рада не пише стратегію. Її функції – визначати відповідність політичних ініціатив стратегічним цілям розвитку країни, давати фахову екпертну оцінку ініціативам влади, аналізувати та доносити до громадян висновки щодо передвиборчих програм партій. І все це має бути публічним і прозорим процесом. Експерти в такій раді мають працювати не більше 3-х років”.

Анатолій Амелін вніс свої зауваження: “В Україні постійно множаться різні ради, якість роботи яких дуже низька.  Вже існує близько 10 секторальних стратегій, які часто навіть суперечать одна одній. Розроблено більше 15 економічних стратегій, які не працюють. Чому? Тому що середня тривалість “життя” міністра на посту – 1 рік. Це значить, що у міністрів немає мотивації реалізовувати довгострокові стратегії. Вони ставлять собі зовсім інші пріоритети. Недотримання стратегії не тягне за собою жодної відповідальності”.

Експерт наголосив на необхідності забезпечення впливовості Стратегічної ради, а не лише інформативної функції: “Закони – дуже тонка річ. Кілька слів або навіть кома можуть потягти за собою серйозні зміни у певному секторі. Експерти мають аналізувати усі законопроекти і передбачати наслідки. Консультаційних рад багато, а повноважень у них немає. Взяти хоча б Інститут стратегічних досліджень – з назвою все добре, а от зі змістом – ні. Тому що немає впливу. Стратегічна рада має чітко розуміти, куди прикладати зусилля, якими засобами вона оперує і свої повноваження. Одразу зазначу, що пріоритетною має бути економічна стратегія. Бенефіціаром її має бути якість життя громадян. Лише реалізація економічної стратегії дасть змогу розробляти інші секторальні стратегії і втілювати їх”.

Ігор Шумилов підтримав позицію Анатолія Амеліна: “У нас великий розрив між цілями, завданнями, ресурсами і відповідальністю. Все це треба поєднати і врахувати під час побудови стратегії”. Пан Шумилов також зазначає, що українському політикуму треба нарешті чітко розібратись із зонами відповідальності: “Для українських структур дуже характерно займатись не своєю роботою. Чому Рада Реформ займається економікою?”

Андрій Длігач акцентував увагу на необхідності переходу від реакційної політики до проактивної і вніс ще одну пропозицію – стратегія не має будуватись на самих лише прогнозах: “Ми завжди помиляємось у своїх прогнозах, через те і стратегія виявляється помилковою”. На його думку, прогноз має бути управляючою дією, він має допомагати будувати програмну стратегію, але він не може бути фундаментом для побудови стратегії. Інакше стратегія завалиться”.

krugliy-stil1

Олексій Скрипник підсумував: “Довготривала стратегія має бути орієнтована на два основні аспекти. Перший, ми маємо визначити, яким ми бачимо місце України у світі в майбутньому. І від цього відштовхуватись у побудові стратегії. І друге, стратегія має будуватись не тільки для цілей, але й для структур, які будуть ці цілі втілювати. Тому задача Стратегічної ради буде полягати ще й у тому, щоб проаналізувати державні структури, і зрозуміти, чому вони не працюють. Наприклад, Академія Наук України – це орган, який треба серйозно реформувати. Українська катастрофа в тому, що в нас є розуміння, але немає сміливості щоб змінити ті структури, які цього потребують”.

Наприкінці зустрічі було прийнято рішення створити робочу групу з метою:
*напрацювання взаємоузгоджених пропозицій щодо запровадження системи стратегічного планування;
*реформування державних фінансів в частині запровадження середньострокового бюджету;
*реформування системи державного управління.

Share

Висловіть свою думку

Google+