Андрій Длігач: поточний конституційний процес є антимайданівським

Share

Кандидат економічних наук, співзасновник Громадянської Платформи Нова Країна Андрій Длігач в ефірі програми «Єдина Країна» від 3.07.2015 торкається тем: творення нової Конституції, порятунок мешканців окупованих територій, система суспільної справедливості.

В програмі – відповіді на запитання:

– Чи існуючий процес творення нової редакції Конституції відповідає вимогам Майдану?
– Якою є головна дилема влади?
– Які системні помилки закладені у проекті Конституції?
– Які інструменти Конституції повинні стати новим стандартом.
– Яку стратегію має обрати влада для порятунку мешканців окупованих територій?
– Як громадянське суспільство має контролювати владу через основний закон?
– Як змінити ментальність громадян?
– Які перспективи має реформа МВС?

Андрій Длігач:

Сьогодні вкрай важливою є Конституція для нової постмайданівської країни, яка будується. Потрібна така Конституція, яка покладе в основу нові стандарти суспільного життя в країні.
Втім, на жаль, процес підготовки змін нової Конституції був абсолютно не майданівським, закритим. До нього не були залучені в належний спосіб громадські організації, які були створені на Майдані. Хоча саме вони сьогодні визначають порядок денний суспільного життя країни. Громадянське суспільство побудовано абсолютно на нових засадах: не по західних шаблонах, але – за принципами нового світу, який активно проявив себе в Україні. Світу, в якому важливі: довіра, співтворчість. Світу, в якому не існує ієрархічних структур, але є структури горизонтальні. Саме такий принцип мав стати основою формування нової Конституції, де громада повинна була отримати нове звучання і розуміння.

Основний момент наступний. Країні потрібна децентралізація. Але не «липова», не формальна, а децентралізація нового світу.

Ми живемо в двох реаліях. Перша: війна, не названа війною. Ситуація, яка потребує концентрації влади для протистояння агресії. Друга: проведення економічних реформ не можливе без реальної лібералізації економіки та децентралізації влади. Ці дві задачі намагалися одночасно розв’язати у змінах до Конституції і поки що існуюче рішення вкрай невдале.

Конституційний процес мав розпочатися з підписання нового суспільного договору, де три суб’єкта: бізнес, громадянське суспільство, влада повинні були би домовитися про основоположні принципи нової країни, зафіксувати бачення. На жаль цього не було. Втім ми постійно займаємося покращенням УСРС. Ми її так не називаємо, хоча збережені всі старі принципи влади, котра вважає, що треба домовлятися всередині олігархічних груп, але не з народом! Громадянське суспільство не розглядається владою, як суб’єкт перемовин!

Наведу деякі з багатьох прикладів системних помилок.

Ми знову замикаємося на рівні територіальних громад, не зважаємо, що вони, як і місцеві громади, можуть формуватися не лише за територіальною ознакою.

Ми закладаємо системну помилку – відсутність балансу влади і підсилення одної з гілок влади через інститут префектів. З одного боку префект отримує максимум відкритих повноважень, втім одночасно місцеві ради отримують низку обмежень!

Що стосується економічних реформ. Ми мусимо визнати постмайданівські спроби провести реформи в країні провалились. Країна потребує модернізації – зміни основ, які слід закріпити в Конституції. Ці основи мають базуватися на українських цінностях. На цінностях колективного індивідуалізму, довіри, відкритості. І чому ви чіпляємося за представницьку демократію, як єдиний інструмент? Адже існуючі технології дозволяють елементарно розвинути систему прямої демократії. Місцева влада має бути заснована на можливості кожного громадянина напряму брати участь в прийнятті рішень.

Повинні бути закладені механізми іншої відповідальності влади, можливості відкликання представників, можливості референдумів на всіх рівнях країни.

Share

Висловіть свою думку

Google+