500 днів окупації: Донецька правда

Share

В часи інформаційної війни ми віримо тільки в те, що бачимо на власні очі. Російська та українська пропаганда поширюють безліч міфів про життя на окупованих територіях. Та що з цього правда? Як виживають люди в так званих «народних республіках»?

ДНР, Донбас, інформаційна війна

Можливість дослідити сепаратизм зсередини – чи не єдиний бонус Донецької прописки сьогодні. І коли стільки брехні з усіх сторін, совість не дозволяє його не використати. Не можу претендувати на стовідсоткову об’єктивність, адже любов до України робить моє бачення упередженим. І все ж спробую передати реалії ДНРівського життя таким, яке воно є.

За вісім місяців від мого останнього візиту багато чого змінилось. Сталось дещо страшніше за продуктовий дефіцит, який можна було спостерігати навесні.

ДНР пустило коріння. Вже відкрито декілька відділень республіканського банку (щоправда я не бачила жодного банкомату), кожен другий працює в якомусь «міністерстві», підприємцям видають ліцензії (точніше свідоцтва) на господарську діяльність, в тому числі і на обмін валюти, і за мародерство ніби-то карають. Але найгірше – тут активно займаються тим, до чого в України так і не «дійшли руки» за 24 роки незалежності, а саме – патріотичним вихованням молодого покоління.

Дітям в школі щодня пояснюють хто такі «свої» і кому треба писати листи на фронт. НОВОРОСІЯ ТВ та ОПЛОТ ТВ продовжують розповідати про «русский мир», а на біл-бордах замість реклами обличчя Захарченко і Мартинова та зображення танків в стилі «йому потрібен екіпаж».

Захарченко

А ще портрет Сталіна в центрі міста. Уявляєте, яка картина світу, та яке ставлення до України формується в дітей Донбасу? І як важко буде з цим боротись, коли Україна поверне собі окуповані території…

1. Корупція на блок-постах
Знаєте, що таке справжня корупція? Це коли одні ризикують життям, а інші поруч будують капітал.
Від Констянтинівки до Донецька сімдесят кілометрів. В 2013-му квиток на автобус коштував менше 40 гривень, рік тому – 150, а сьогодні проїзд «без пересадок» обходиться в 450 гривень (!).

О 8 ранку з Київського поїзда нас зустрів мікро-автобус. Перші два блок-пости проїхали швидко і вже о десятій ми прибули на КПП «Зайцеве» – найбільший український пост на нашому шляху. На під’їзді черга в 270 машин. Комусь з цих людей доведеться ночувати тут, посеред поля, адже з настанням темріви блок-пост закривають.

Однак наша колона з шести автобусів спочатку не стає в чергу. Ми чекаємо якогось сигналу на узбіччі, а потім сміливо оминаємо всю чергу і зупиняємось біля вартового. Наш водій щось шепоче на вухо солдату, а той відповідає: «Від’їдь трошки в бік, а коли основна колона почне рухатись, проїдеш і ти».

Процедура стандартна: в нас збирають паспорти, перевіряють перепустки, вибірково дивляться речі. Блок-пост пройдено менше ніж за годину, в той час як «без домовленостей» ця подорож може займати п’ять, десять, чи навіть двадцять годин, – як пощастить.

Система працює відмінно, але на кого? Звичайно, терористи теж заробляють на цій схемі (до речі, з 19 січня ДНР ввели свій паспортний контроль), але систему «дозволів» все-таки придумали в СБУ.

2. Епоха фубля, або прощавай, гривня!
Сьогодні в Донецьку розраховуються виключно валютою окупанта. Як сепаратистам вдалося за півроку витиснути гривню в обігу? Дуже просто!

Республіканський банк

Спочатку в магазинах почали встановлювати подвійні цінники – в гривнях і рублях, при чому курс був один до двох. А валюту для отримання соціальної допомоги (так в ДНР називають пенсії), можна було обирати за власним бажанням.

А потім в обмінниках раптом встановили курс 1:2,5. В той час як в магазинах він залишився 1:2. Зрозуміло, що людина, яка хоч трошки вміє рахувати, краще змінить гривні на рублі, а потім піде в магазин. Як наслідок, зараз всі ціни в рублях.

Картка ДНР

Цікавий факт: соціальну допомогу відтепер сплачують виключно в рублях. Беруть суму старої української пенсії в гривні і переводять…здогадуєтесь за яким курсом? Один до двох! Тобто республіканський банк на місці грабує пенсіонерів на 20 відсотків! Але погана все одно Україна.

3. «Зауваження в Республіці Кахахстан приймає…»
Непотріб замість дефіциту. Так можна коротко описати продуктовий асортимент донецьких магазинів. Полиці не пусті, як це було в травні, але звичних товарів майже немає. Переважно це контрабанда, вироблена в Росії для сусідів по Митному союзу – Беларусі та Казахстану. Якість – відповідна.

Особливе розчарування чекає на тих, хто любить сир, творог і взагалі все молочне. Приготувати грецький салат на Новий Рік не вдалось – не знайшли ні фети, ні огірків. Іноді можна натрапити на український сир, але він майже вдвічі дорожчий, ніж в Києві.

Для порівняння: літр молока «Простоквашино» – 89 рублів (34 гривні).

Молоко в ДНР

Дивно, що навіть молочні продукти марки «Добриня», які виробляють в самому Донецьку, неадекватно дорогі. Наприклад, творожні десерти коштують приблизно 45 рублів (в Києві аналогічні можна купити за 8-9 гривень), а 300-грамова упаковка нежирного творога – 95 рублів (36,5 гривень).

Середня ціна яблук – 75 рублів (майже 29 гривень).

Потішили око напої. Вина з назвами «Ласковые сети», «Коварство и любовь», «Черный лекарь», шампанське «Предвкушение» та чорна гидота «El Cola», на зворотній стороні якої написані назви окупованих міст (Донецьк, Луганськ, Іловайськ, Дебальцеве, Горлівка). Сміх крізь сльози.

Вино в ДНР

Кола в ДНР

Та найбільше обурення – платні пакетики для фруктів і овочів в супермаркетах ДНР – по 50 коп. за штуку. Справжній фестиваль жлобства.

4. Комендантська година
Після 23.00 перебувати на вулиці заборонено. Та життя в Донецьку завмирає ще раніше. О 19 закривається єдина нормальна кав’ярня в місті, поодинокі ресторани працюють до 22. Однак перебувати в закладах, де за сусіднім столиком відпочивають люди з автоматами – приємного мало. І позначка на вході «Зі зброєю заборонено» чогось нікого не зупиняє.

Як відчайдушний оптиміст, стверджую: комендантська година має свої плюси. Наприклад, допомагає дотримуватись режиму і вчасно лягати спати. Тільки там, де ти опинився об 11, бо потім таксі викликати неможливо. Чимось нагадує Пітер з його розвідними мостами.

5. Своя правда
Українських каналів як не було, так і немає. Новорічне вітання Президента довелось дивитись на youtube. Про російські канали ви і так маєте уявлення. А Оплот ТВ – це в 10 разів неадекватніше. І, знову ж таки, акцент на дітях, різних культурних заходах, які влаштовує для маленьких жителів Донбасу керівництво “народних республік”. Разом з військовою пропагандою. Потрібно берегти мозок і дружньо викидати телевізори.

6. Режим тиші
Наостанок про головне. Бойові дії продовжуються. На свята було відносно спокійно, а після Різдва навіть в центрі міста з закритими вікнами можна було почути звуки потужних вибухів. А знайомі, що живуть на околицях, говорять, що стріляти не припиняли ні на день. Отака вона, тиша.

Режим тиші в Донецьку

Донецьк – як нафарбований небіжчик. Найвлучніше порівняння з тих, що я чула. Роботи майже немає, всюди стара реклама і старі люди, покинуті магазини та квартири…І все ж комунальні служби старанно працюють і вдень і вночі, прибираючи сніг з пустих донецьких доріг.

Додому на свята… Відтепер для нас це означає подорож в ДНР – несправжню республіку, яка назавжди змінила місто мільйона троянд. Змінилось і наше життя, але в будь-якій ситуації є щось позитивне. Ми стали більш сміливими, вільними та відкритими до змін. Відстані та кордони вже не здаються такими далекими, а побутові зручності та матеріальні речі – такими цінними.

Сім’я, рідні, друзі, власна совість і кожна хвилина життя – ось що важливе. І якими б не були обставини, маємо дякувати долі за можливість це зрозуміти. Донецьк – це Україна. Слава Україні!

Донбасс это Украина

Share

Коментарі
  1. gursa коментує:

    “А знайомі, що живуть на околицях, говорять, що стріляти не припиняли ні на день. Отака вона, тиша.” – Вы забыли спросить у знакомых, откуда стреляют. Или вы считаете, что “террористы” так развлекаются – между собой стенка на стенку?
    Про комендантский час. А что вы хотели видеть в прифронтовом городе, тем более, регулярно подвергавшегося обстрелам?
    Кстати, очень интересно, кого Вы называете “оккупантами” в ДНР – людей с местной пропиской? Тех, кто там живет? Или вы там видели российских военных, российских чиновников? Может, хватит врать?
    Высмеиваете цены в магазинах. А вы подумали, ПОЧЕМУ они такие? Особенно позабавил Ваш сарказм по поводу бутылки газировки. Вы прицепились к названию. Даже фотографию разместили. А Вы прочитали состав продукта, который виден даже на фотографии? По составу продукт очень даже не плохой, в отличии от оригинальное Колы. Но то так, мелочи.
    Про коррупцию на блокпостах Вы правильно написали. Только тут же прилепили свои досужие домыслы, что блокпосты ДНР “в доле” с украинскими блокпостами. Вы это сами придумали или есть факты и доказательства? Если есть – предъявите.
    Действительно, Вы не способны на объективный рассказ. И “любовь к Украине” тут не при чем. В вас говорит ненависть, навязанная украинской пропагандой.
    Кстати, о пропаганде. Вы считаете, что детям в ДНР должны проповедовать любовь к Украине, которая их убивает? Им должны рассказывать о “героях АТО”? У вас даже не хватает смелости назвать войну гражданской. Вы стыдливо её называете АТО, объявив всех жителей Донбасса террористами.

    • Борема Анастасія коментує:

      1. Цель материала – рассказать о том, какая ситуация в городе, а не отвечать на вопросы “Почему?” и “Кто виноват?”
      2. Да, в городе действительно много россиян. И военные, и “бизнесмены”, которые организовывают поставки продуктов между ДНР и Россией. Машин с российскими номерами – около 25%
      3. Я не объявляла всех жителей Донбасса террористами, там осталось очень много адекватных людей.
      4. Детям вообще ничего не должны проповедовать. Конфликт утихнет, а ненависть, к которой их приучат, останется. Считаю, что делать их объектами пропаганды – подло.
      И главное. Я люблю свой родной город. И ненависти нет даже к тем, кто поддерживает сепаратистов. Мне их жаль, потому что жить там очень тяжело.

    • Катерина коментує:

      Смешно выглядит ваша уверенность в собственной адекватности))))) В вас, наверное, совсем не пропаганда говорит?) Типичный представитель молодой республики. Постеснялись бы.

  2. “Епоха фубля, або прощавай, гривня!”
    Требо було написати “Епоха фубля, або прощавай, хуивня!” 😀
    Цiни такi внаслiдок корупцii на блокпостах, та блокади зi сторони Украiни.
    “Тобто республіканський банк на місці грабує пенсіонерів на 20 відсотків! ” – тобто Яценюк не виконуэ рiшення суду про виплати пенсiонерам Донбассу. Пенсiонери вдячнi ДНР i за таi пенсii, хоч ix i не вистачаэ.

    • Борема Анастасія коментує:

      Між іншим, пенсіонери отримують і українську пенсію також. І якщо раніше для цього було потрібно перереєструватись в Україні, то наприкінці минулого року виплатили навіть тим, хто постійно був в Донецьку і довідки переселенця не оформлював. За 10 місяців одразу. Це мені відомо на 100%.

Висловіть свою думку

Google+