Антикорупційна реформа. Підсумки 2016-го

FacebookTwitterGoogle+Share

#перемога_року: повноцінний запуск систем електронного декларування та контролю державних закупівель.

#зрада_року: відсутність координації між антикорупційними органами (НАБУ, НАЗК, САП) і, як результат, відсутність проваджень за фактами розслідувань.

Мій викладач у CAPS Ека Ткешилашвілі сказала, що Україна досягла такого рівня корумпованості, що може проводити майтер-класи з корупції.

В цьому є певний сенс.

По-перше, досконалість нашої системи корупції визнається експертами.

По-друге, перемогти систему зможе надсиcтема, яку будує громадянське суспільство. Впровадження громадського контролю на місцях, публічні  розслідування та самосуд, який рано чи пізно, але неодмінно станеться через відсутність реакції на викриття на офіційному рівні, здатні подолати досконалу вертикаль.

Так, система не здається просто, але упродовж 2016-го року в рамках антикорупційної реформи відбулося:

  • Завершення першого етапу кампанії е-декларування;
  • Створення Національного агентства з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, і обрання його голови;
  • Впровадження державного фінансування політичних партій як важливого інструменту протидії політичній корупції.

Кожне із перелічених досягнень має обмежений характер і в повній мірі не відповідає очікуванням громадянського суспільства.

Після представлення е-декларацій повинен розпочатись процес їх повної перевірки, а в разі виявлення фактів незаконного збагачення і неправдивих відомостей – притягнення винних осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності. Однак такий варіант розвитку подій сьогодні видається малоймовірним, оскільки для цього немає технічних можливостей, відповідного програмного забезпечення, а також нормативного механізму взаємодії профільного агентства з протидії корупції з іншими органами державної влади. Та й обмежені кадрові можливості агентства унеможливлюють перевірку 127 тис. поданих декларацій. На законодавчому рівні не встановлено конкретні терміни перевірки. При таких умовах е-декларування загрожує перетворитися із засобу суспільного контролю за владою на інструмент влади для досягнення своїх цілей і боротьби з “неугодними”.

У сфері протидії політичній корупції взагалі немає інструментів перевірки поданих звітів політичних партій.

Вибори голови новоствореного Агентства з управління корупційними активами не можна вважати прозорими та зрозумілими для громадськості.

Окремо треба назвати системні недоліки, які  унеможливлюють якісне впровадження антикорупційної реформи:

  • Ненадання НАБУ права на самостійне прослуховування, незважаючи на наполегливі рекомендації США і ЄС, що поставило під загрозу черговий транш МВФ.
  • Фактичне відтерменування на невизначений час розробки та прийняття закону про створення вищого антикорупційного суду;
  • Численні конфлікти різних правоохоронних органів з питання визначення підслідності злочинів.

Таким чином, найбільший виклик 2017-го року у напрямку антикорупційної діяльності є громадянська активність як альтернатива непрацюючим антикорупційним засадам.

Лариса Вербицька, координатор антикорупційного проекту “Битва за правду”.

bitvablank_gerb

FacebookTwitterGoogle+Share

Висловіть свою думку

Google+