Досить «доїти голодну корову» –  дайте людям можливість заробляти!

FacebookTwitterGoogle+Share

Мова піде про осіб незвичайної професії, зміст якої полягає у тому, щоб знаходити гроші раніше, ніж люди встигають їх втратити. Саме ці люди намагаються зібрати урожай, не засіявши поле. Вони успадкували принцип, який, на жаль, діє ще з перших днів незалежності нашої країни: щоб корова давала більше молока і менше їла, її треба більше доїти і менше годувати. А те, що корова здохне рано чи пізно, нікого як не цікавило, так і не цікавить. У моїй статті мова звісно ж піде не про посівну та народне господарство, а про те, що заважає Україні рухатися вперед і розвиватися та які шляхи вирішення ситуації я бачу.

Країна заможна тоді, коли в ній багато заможних людей. Держава повинна бути зацікавлена в тому, щоб її громадяни заробляли гроші, і надавати для цього усі необхідні інструменти. А що ми маємо? Номенклатурний капіталізм із його безмежною бюрократією, де підпис чиновника перетворився на товар і оцінюється вище, ніж талант підприємця, вчителя, лікаря або художника? Заплутані та завищені податки, які живлять корупцію і плодять казнокрадство, тримаючи нас у рабстві власної держави? Варто вже нарешті усвідомити, що саме від нас залежить, яке майбутнє ми отримаємо. Для цього необхідно працювати над ним уже сьогодні та сформувати чітку візію цього майбутнього: від цінностей та ідей, які ми хочемо взяти з собою, до конкретних цифр, які ми маємо отримати у результаті руху до майбутнього. Для цього активна частина населення повинна об’єднатися та працювати над трьома ключовими реформами в Україні, без яких ми не зможемо рухатися далі.

Прибрати всі пута, що сковують руки продуктивної частини населення, відкривши небачені можливості для громадян України, зможе реформа державної служби. На сьогодні, на жаль, жоден держслужбовець не зацікавлений у результатах своєї роботи і якісному виконанні своїх службових обов’язків. В силу багаторічного нівелювання якості державного апарату, незалежний і сумлінний держслужбовець просто не потрібний діючій системі, направленій на збагачення її бінефіціарів, серед яких, на жаль, немає народу. Натомість майже кожен українець може стверджувати, що не раз натикався на недобросовісних чиновників, які працюють лише заради своєї вигоди. Якщо ж держава створить умови, за яких чиновник не зможе отримувати інших доходів, окрім офіційних, нечесні на руку особи втратять інтерес до державної служби, а владу переймуть сумлінні та чесні фахівці.

Друга ключова реформа, на якій більш детально я зупинюся пізніше, – це податкова, основне завдання якої – економічне зростання, залучення інвестицій, розвиток інфраструктури, створення робочих місць.

Третя ключова реформа, без якої не відбудеться суттєвих змін, – це реформа кримінальної юстиції. Вона має втілити у життя принцип невідворотності покарання. Без ефективної системи протидії злочинам в економічній сфері та невідворотності покарання за вчинення шахрайських та корупційних злочинів ми ніколи не відіб’ємо бажання у наших клепто-олігархів залазити до чужої кишені.

Стосовно питання реформування податкової системи, я вважаю, що реформаторам необхідно бути не тільки лібералами, але і прагматиками. Основними принципами податкової реформи повинні бути у комплексі: низькі ставки, легкість сплати, жорсткий контроль за неплатниками, рівні правила для всіх. Якщо випустити хоча б один з інгредієнтів, то пиріг «податкова реформа» може виявитися не тільки не їстівним, але й отруйним.

Поки у ДФС (чи як там черговий раз перейменують податкову службу) основною функцією буде виконання індикативних показників дохідної частини бюджету, ніякої сервісної служби з неї не вийде. І не важливо, на якому рівні будуть знаходитися у ДФС підрозділи аудиту, примусового стягнення та податкової міліції, чи на районному рівні, чи обласному. Скажіть мені, який сервіс вони будуть надавати платникам?

Я наголошую на тому, що без зменшення податкового навантаження, розмежування сервісної, контролюючої та каральної функції у країні на окремі органи, а також спрощення адміністрування податків, немає сенсу розмовляти про інвестиції до України, про зменшення частки тіньової економіки, про збільшення робочих місць і працезайнятості населення, про розвиток економіки та інфраструктури держави. Звичайно, це загроза для сьогоднішніх олігархів, оскільки прихід іноземних інвестицій і конкурентні умови ведення бізнесу зруйнують їх діючу систему «договірняків».

Все решта це ходіння по колу яке відбувається вже 24 роки. Замість реальних реформ ми спостерігаємо глибоку політичну кризу, що охопила всі гілки влади.

Я без сумніву можу стверджувати, що існуюча система має бути демонтована. Як казав Сократ, існує багато шляхів подолання небезпеки, якщо людина хоч щось готова говорити і робити. Ми говорили і робили. Результати праці низки експертів та спеціалістів відобразилися у створенні ПРОЕКТУ ЗАКОНУ ПРО СЛУЖБУ ФІСКАЛЬНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ (Фінансову поліцію) – фундаменту для створення єдиного органу для попередження, виявлення, розкриття та розслідування злочинів проти фінансових інтересів держави. Варто зазначити, що документ, у порівнянні із запропонованим Урядом проектом закону, врахував усі нормотворчі тенденції останнього часу, що застосовувались, зокрема, під час розробки та імплементації таких законів, як «Про Національне антикорупційне бюро», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національну поліцію». Бажання зібрати команду для підготовки законопроекту у відповідності до Концепції реформування кримінальної юстиції України, міжнародних світових практик, інтеграційних процесів України із залученням відповідних експертів, науковців та практиків, виникло у ініціаторів законопроекту у зв’язку з очевидними фактами затягування реформи у сфері забезпечення економічної безпеки держави, усунення дублювання функцій різних правоохоронних органів у цьому напрямі. Чому будь-який правоохоронний орган не здатний якісно сам себе реформувати, пояснювати вже не актуально. Існуюча система та запропоновані владою «зміни» до неї має всі шанси успадкувати існуючий в попередні роки принцип «колективної безвідповідальності» за стан протидії злочинам у бюджетно-податковій сфері, коли безкомпромісну боротьбу з економічною злочинністю демонструють всі правоохоронні органи, а спитати за прорахунки немає з кого.

Звісно, навколо новоствореного нами проекту закону ще тривалий час вестимуться дискусії. Але якісний процес та хороша команда просто не можуть не дати гарний результат, тому є надія, що все ж законопроект може бути погоджений та прийнятий у стінах парламенту. Уже зараз документ знайшов підтримку багатьох народних депутатів від парламентської фракції «Об’єднання «Самопоміч» та блоку Петра Порошенка. Є сподівання, що підтримає його і «Народний фронт» адже законопроект відповідає усім критеріям, які визначив Прем’єр Арсеній Яценюк в контексті ліквідації податкової міліції та створенні Служби фінансових розслідувань. Крім того, створення такого органу передбачено Коаліційною угодою.

Зауважу, що це вже не перший документ, створений з метою реформування податкової міліції та підрозділів, що здійснюють протидію економічним злочинам у складі інших правоохоронних органів. Але від «попередників» наш проект суттєво відрізняють. Нижче наведу важливі КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ та відмінності.

  1. Фінансова поліція – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується через Міністра фінансів.
  2. Зусилля органу концентруватимуться на оперативно-слідчій роботі, що проводитиметься детективами з дотриманням умови невтручання у роботу суб’єктів господарської діяльності до встановлення факту вчинення злочину. Такий підхід забезпечуватиметься за рахунок підвищення ролі аналітичної функції. Втручання в фінансово-господарську діяльність відбуватиметься лише у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
  3. Визначено перелік баз даних та інформаційних ресурсів, до яких матиме доступ фінансова поліція з метою оперативного аналізу та збору інформації в межах реалізації повноважень з протидії бюджетно-податковим злочинам. Передбачено порядок користування такими інформаційними ресурсами.
  4. Основну частину особового складу фінансової поліції складатимуть детективи – співробітники до повноважень яких буде віднесено виконання одночасно оперативних та слідчих функцій. Для забезпечення функціонування органу також залучатимуться працівники, з якими укладатимуться трудові договори на основі закону «Про державну службу» та трудового законодавства.
  5. Неупередженість роботи органу забезпечуватиметься за рахунок інституційної незалежності від Міністра фінансів, Прем’єр-міністра України, інших органів державної влади, гідним рівнем фінансування, матеріально-технічного забезпечення органу та соціальних гарантій для працівників.
  6. Контроль за діяльністю органу та його підзвітність забезпечуватиметься:
  • Прокуратурою (нагляд);
  • Міністр фінансів, Кабінет Міністрів України (контроль за виконанням стратегічних завдань);
  • Верховна Рада України (заслуховування звітів);
  • Громадськість (громадський контроль);
  • Підрозділ внутрішнього контролю (антикорупційний контроль).
  1. Підбір працівників та керівного складу фінансової поліції здійснюватиметься виключно на конкурсній основі. Керівник фінансової поліції призначатиметься терміном на 5 років.
  2. Визначено порядок підбору членів конкурсної комісії, який забезпечить незалежність та неупередженість прийняття рішень щодо призначення працівників.
  3. Передбачено незалежність та безальтернативність призначення на посади осіб, відібраних конкурсною комісією. Тобто уповноважені вищі посадові особи Уряду не зможуть впливати на процес конкурсного відбору та повинні будуть призначити лише одного відібраного кандидата на конкретну посаду.
  4. Встановлено відсотковий бар’єр для набору працівників, який забезпечить роботу у фінансовій поліції молоді та досвідчених фахівців, які раніше не працювали у правоохоронних органах. Разом з тим, з метою залучення у фінансову поліцію правоохоронців з великим практичним досвідом, конкурсна комісія матиме змогу підібрати до 30% спеціалістів, які працювали, або працюють у правоохоронних органах.
  5. Визначено порядок взаємодії з іншими правоохоронними органами, в тому числі закордонними, а також контролюючими органами. Це дозволить оперативно реагувати та протидіяти фінансовій, бюджетно-податковій злочинності, в тому числі транскордонній.
  6. Законопроектом передбачено особисту відповідальність працівників за збитки, спричинені їхніми діями. Такий підхід забезпечить відхід від принципу «колективної безвідповідальності». Кожен працівник, знаючи, що відповідатиме особисто у разі порушення закону під час реалізації своїх повноважень, концентруватиметься на дотриманні принципів законності, безсторонності та незалежності, пріоритету додержання прав і свобод фізичних та юридичних осіб.
  7. Законопроектом передбачено гідне фінансування та матеріально технічне забезпечення органу, конкурентний розмір заробітних плат та соціальні гарантії для працівників. Такий підхід, одночасно з дистанціонуванням від прямого контакту з суб’єктами господарської діяльності, має стати основною передумовою для мінімізації корупційних ризиків.
  8. Для аналізу корупційних ризиків, попередження корупційних дій, а також їх виявлення та відповідного реагування, в структурі органу передбачено функціонування підрозділу внутрішнього контролю. Він має підпорядковуватись Міністру фінансів та протидіяти корупції у всій системі органів Міністерства фінансів України. Функціонування такого підрозділу забезпечить виконання п.п. 1 п. 5 Положення про Міністерство фінансів України, відповідно до якого Мінфін з метою організації своєї діяльності забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Мінфіну, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління.
  9. Фінансова поліція створюється як цивільний орган. Таким чином вона позбавляється ознак мілітаризованого органу, чим виконується один з аспектів п. 4.4. розділу 4 Стратегії.

Фінансова поліція не забезпечуватиме ведення спеціального обліку своїх працівників, які є військовозобов’язаними. Особові справи військовозобов’язаних працівників знаходитимуться у військкоматах.

У випадку призову працівника Фінансової поліції до лав Збройних сил України відповідно до законодавства України та / або Указів Президента України, за ним зберігатиметься робоче місце. На такого працівника поширюватимуться всі гарантії соціального захисту, передбачені Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу».

  1. Усунуто можливість застосування Фінансовою поліцією фізичного впливу на суб’єктів господарської діяльності. Передбачено, що безпеку працівників Фінансової поліції та інших осіб, які потребують захисту у зв’язку з проведенням Фінансовою поліцією оперативно-розшукових заходів та слідчих (розшукових) дій забезпечуватимуть підрозділи Національної поліції в порядку, визначеному Законом.
  2. Передбачено обов’язок керівного складу Фінансової поліції, а також детективів та старших детективів періодичного проходження (не рідше 1 разу на рік) психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа (перевірка на «детекторі брехні»).

 

7a148ef2b13e026d11d470439a245bbf7a148ef2b13e026d11d470439a245bbfТе, про що ми думаємо найбільше, перетворюється на вчинки, які потім відображаються у відповідних змінах. Думки стають тим або іншим результатом, досягненням, успіхом. Можливо, швидкого результату не буде, але він прийде. Команда розробників законопроекту спільно з прореформаторськи налаштованими народними депутатами прикладуть для цього всіх зусиль.

Результат буде, я у цьому впевнений! Як казав Франклін Рузвельт, єдиною перешкодою здійсненню наших планів на завтра можуть бути наші сьогоднішні сумніви.

 

 

 

 

 

 

FacebookTwitterGoogle+Share

Висловіть свою думку

Google+