Громадянський сектор як четверта гілка влади

Share

Такою була наскрізна думка на зустрічі з Майданом зовнішніх сил у понеділок 21 липня, здійсненої прес центром Майдану.
Систему стримувань та противаг винайшли ще стародавні афіняни, і серед усіх моделей демократії, саме афінська, щоправда в американській інтерпретації, виявилась найміцнішою.
І цим вона завдячує саме функціонуванню громадянського сектору як позабюджетної гілки влади, четвертої, з функцією нагляду за якістю надання сервісу громадянам іншими трьома гілками (традиційно: законодавча, виконавча, судова) та моральністю (!) поведінки кожного окремого представника влади.
Щоб громадянському сектору вдавалась роль контролера, кожному із громадян корисно:
1. Розуміти, які сервіси надає громадянам кожна із державних установ, як на території країни, так і закордоном.
2. Володіти навичками легітимного впливу у разі виявлення неякісного надання або взагалі не надання сервісу тою чи іншою державною установою, тим чи іншим посадовцем, представником влади, так і захисту власних громадянських прав.
3. Звертатись до права на повстання лише після вичерпання усіх легітимних засобів впливу (розуміючи відмінність закону та права). Цей принцип зберігає чутливість влади до повстань, а надто часте використання методу породжує нечутливість до нього.
Окрім контрольної функції у громадянського сектора як четвертої гілки влади є функція прискорення реагування на критичні ситуації та функція оптимізації практик та процедур забезпечення спільного блага. Виконання цих функцій відбувається через створення альтернативних структур – профільних об’єднань громадян.
Щоб громадянському сектору вдавалась роль оптимізатора владних систем та сервісів, кожному із громадян корисно:
1. Володіти навичками ведення діалогу.
2. Бути активним свідомим волонтером.
3. Співпрацювати з держапаратом на засадах довіри та поваги без прагнення увійти до нього.
4. Розуміти, що «неповороткість» держапарату є платою за систему самоконтролю, яка полягає у розгорнутому документообігу, за яким можна визначити (!) правомірність рішень та дій. І саме тому бути готовим бути першим там, де «може порватись».
Як приклад саме такого впливу громадянського сектору на захист державних інтересів було приведено ситуацію моніторингу заходу іноземних судів в окуповані порти та перетворення їх на борти нон-грата для портів України.
Турецький танкер зайшов до Керчі, сходив назад до Турції, йшов у Одесу. Майдан зовнішніх справ зв’язався з активістами Одеси, і від них пішла заява до Прокуратури про вчинення злочину цим бортом, а паралельно з тим злили інформацію, що є така заява, і буде арешт, якщо зайде в Одесу – і повернув танкер на Керч. Втратив гроші на прохідці порожнім. Тепер інші кораблі не наважуються спочатку йти в окуповані порти, а потім до нас. Є плани Майдану зовнішніх справ розповсюдити цю практику на всі порти Європи.
Держапарату потрібно було б здійснити стільки документообігу для цього ж алгоритму, що ніколи не вклалися б у той час, що був. Тому здійснити таке блокування заходу не дружніх бортів в наші порти, тобто намагання заробляти на нас водночас з тим, що підтримують окупантів Криму, був в змозі лише громадянський сектор.

Share

Висловіть свою думку

Google+