ІШОВ ДРУГІЙ РІК ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ…

FacebookTwitterGoogle+Share

Рисунок1

Безкінечно можна дивитись на три речі: як тече вода, як горить вогонь і… як проходять реформи в Україні.

Минув рік після гучного скандалу в ДФС, пов’язаного зі службовою перевіркою щодо фактів корупції у вищих щаблях служби, яка була ініційована та проводилась під егідою А. Яценюка. За результатами перевірки, як ми пам’ятаємо, Голову ДФС було «покарано» шляхом переведення на посаду Голови Фонду держмайна. Напевно, перед великою «доприхватизацією», що запланована у найближчий час, такі люди знадобляться.

На його місце у результаті конкурсного фарсу прийшов колега по інвест-банківській діяльності – пан Насіров. Вже тоді було багато запитань, наприклад щодо того, чим особливим відрізняється пан Насіров, якщо його попередник, теж із кухні інвест-банкірів, за рік спромігся допрацювати лише до гучних скандалів та постійних скарг від платників податків.

Лише той факт, що ще відносно недавно у 2012 році на засіданні «Forbes Club» пан Насіров не спромігся відповісти на питання Кахи Бендукідзе про основні ставки податків в Україні, давав потужний меседж, що знання податкової системи України не є його основним «коньком». Оприлюднений Юлією Марушевською відео-матеріал щодо однієї з останніх апаратних нарад ДФС, яскраво демонструє та підтверджує, що за рік свого головування у фіскальному відомстві Роман Насіров не набрав ваги авторитетного, талановитого та відповідального керівника, а також не підвищив свої професійні якості. Він як мантру ретранслює основні завдання, що йому даються зверху – виконання планових показників із нарахування та стягнення коштів до державного бюджету, а сервіс – то для іншого і для інших.

Поверхневий аналіз «досягнень» другого пришестя інвест-банкірів у керівництво ДФС красномовно говорить про перехід роботи органу на «якісно» новий рівень.

Бюджет ДФС на 2015 рік (видатки на керівництво та управління у сфері фіскальної політики) складав – 5,3 млрд. грн. На 2016 рік бюджет ДФС зріс ще і склав 6,3 млрд., що є найбільшим об’ємом фінансування серед усіх органів виконавчої влади. Цікаво б було дізнатися, на які такі реформи підуть ці кошти, сплачені нами у вигляді податків?

Протягом 2015 року до зведеного бюджету від населення України у вигляді податків сплачено 446,5 млрд. грн. Загалом держбюджет перевиконано на 0,5%. До місцевих бюджетів надійшло 99,8 млрд. грн., що складає 116,0% від річного обсягу надходжень, затвердженого місцевими радами.

Проте, насправді, не все так райдужно про що, наприклад, свідчить ось така цитата з Висновків Рахункової палати України «Щодо виконання Закону про державний бюджет України на 2015 рік»:

«Водночас сума надміру сплачених грошових зобов’язань платників податків за 2015 рік збільшилася на 4 млрд 611,0 млн гривень. При цьому обсяги надходження окремих доходів державного бюджету суттєво нижчі від запланованих показників, що свідчить про недоліки їх прогнозування.

Надпрогнозована інфляція сприяла перевищенню планових показників податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) і акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів.»

Платники податків сплачують поточні платежі як добровільно з урахуванням поточної (здійсненої) фінансово-господарської діяльності, так і примусово, у разі виявлення контролюючими та правоохоронними органами порушень у фінансово-господарській діяльності суб’єктів підприємництва.

ДФС має у своєму складі підрозділи, що адмініструють, контролюють та карають.

ЯКИМ НАСПРАВДІ Є ЕФЕКТ ВІД ТАКОЇ РОБОТИ І ЯКИМ ЖЕ Є РЕАЛЬНИЙ ВІДСОТОК ДОБРОВІЛЬНОЇ І ПРИМУСОВОЇ СПЛАТИ ПОДАТКІВ?

Щодо контрольно-перевірочної роботи статистика, розміщена на сайті ДФС демонструє наступне.

Упродовж 2015 року підрозділами ДФС було проведено 2,8 млн. перевірок. Зазначені перевірки встановили суму донарахованих грошових зобов’язань, яка була узгоджена у розмірі 5,6 млрд. грн, що складає лише 15% від початкової суми, яка була визначена для нарахування підрозділами аудиту. Все нібито нормально: є порушення на якусь суму – узгодили, сплатили. Але «муляє» око величезна різниця між початковою сумою донарахувань, та узгодженою сумою – аж 85%! Тут, звичайно, проглядається певний тиск на підприємців під час перевірок, а якщо подивитися на судові оскарження, то вказана різниця стає ще меншою. Так, всього на розгляді у судах (станом на 01.01.2016) перебували 54,5 тис. справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень на загальну суму 164,1 млрд. грн. Із вказаної кількості позовів – 17,9 тис. було розглянуто судами упродовж 2015 року, із них на користь платників судами 1-ї інстанції винесено 65% рішень. Впевнений, якщо проаналізувати рішення судів 2-ї інстанції, відсоток рішень винесених на користь платників буде ще більшим, а обсяг надуманих претензій до платників податків із боку контролюючих органів ДФС сягне більше 90%.

Таким чином, відсоток примусової сплати податків по відношенню з добровільною складає близько 1,5%. Як на мене, це викликає спершу посмішку, а потім здивування і запитання. Навіщо нам така «продуктивна» робота і куди насправді скеровуються «попередньо узгодженні нарахування? Основні зусилля платників при взаємодії із «сервісною» службою скеровуються на спростування в адміністративному та судовому порядку необґрунтованих донарахувань та доведення своєї невинуватості. І цей процес лежить не тільки в юридичній площині! Принцип презумпції правомірності поведінки суб’єкта господарювання залишається на рівні популістських лозунгів представників влади. У той час, як реалізація саме цього принципу мала б сприяти підвищенню інвестиційної привабливості України.

Чому так? Тому що на сьогодні – це одна з найбільш корупційноємких функцій ДФС, а статистика демонструє, що жодних змін у цьому напрямку роботи контролюючих підрозділів ДФС не відбулося. Переведення підрозділів аудиту з районного на обласний рівень, лише перенаправило платників до інших кабінетів.

Робота карального органу ДФС мною вже описувалась неодноразово і свідчить про повну неадекватність цього підрозділу до викликів та завдань, які ставить суспільство.

ЩО Ж НАСПРАВДІ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА ЛАШТУНКАМИ ТЕАТРУ АБСУРДУ ПІД НАЗВОЮ ДФС?

Хто і як смикає за ниточки посадових осіб цього органу, та як готується страва під назвою «Сервісна служба»?

Аналіз роботи та показники антикорупційного рейтингу ДФС (за опитуванням у 2015 році – найбільш корумпований орган державної влади), а також зниження позиції України в Індексі економічної свободи зі 155 (2014 рік) до 162 (2015 рік), за оцінкою від Heritage Foundation – «подавлена економіка», красномовно свідчить, що корабель під назвою ДФС рухається не у тому напрямку.

Як працює система? Візьмемо для прикладу боротьбу з так званими «конвертами». Зайшовши на сторінку у Фейсбук пана Білана, дивуєшся кількості гучних заяв про виявлені факти вчинення злочинів. На жаль, із часом конкретика про ті злочини десь губиться, і ніхто не знає яким є кінцевий результат розслідування.

Можна хоча б пригадати феєричний звіт пана Білана на засіданні Уряду у серпні 2015 року. Цитата з новин:

«Працівники прокуратури Києва, Державної фіскальної служби і МВС столиці вилучили понад 4 млн доларів і 7 млн гривень у пунктах нелегального обміну валют у Києві…

… Перший заступник голови Фіскальної служби Сергій Білан на засіданні Кабінету міністрів уточнив, що сума вилучених коштів перевищила 4 млн доларів.

При цьому він зазначив, що була ліквідувала мережа конвертаційних обмінних пунктів.

Білан наголосив, що слідчі дії тривають і сума коштів може збільшитися.»

Хтось чув чим усе закінчилось? Ніхто!

Хоча, якби метою був не само-піар та перерозподіл ринку нелегального обміну валют між іншими гравцями, а досягнення реального ефекту у результаті виконання визначених законом завдань, нам би мали повідомляти саме про кінцевий результат.

Пригадався діалог із фільму «Аты-баты шли солдаты»:

– Святкин, почему вы здесь? – грозно спросил он – А бой?..

– Какой бой?

– Танки же! – закричал Игорь. – Я же сказал: танки справа! Там ваши товарищи гибнут, там атака, а вы… вы…

– Ах, танки? – лениво переспросил Святкин. – Это которые справа? Так те танки, про которые вы сказали, я отбил.

– Как отбили?

– Отважно, – серьезно сказал Святкин.

– Так доложите, как положено!

– Докладываю: все в порядке, бобик сдох.

– Какой бобик? – опешил Игорь.

– Фрицевский, – пояснил Святкин. – Тридцать семь танков я лично пронзил. Остальные разбежались. Их там мой Калуга прикладом доколачивает.

Точно так і пан Насіров проводить реформу податкової, а Білан «конверти» прикладом добиває…

Офіційна статистика, яку ми бачимо на сайті ДФС говорить, або про неспроможність теперішньої правоохоронної системи ефективно протидіяти злочинності, або про її повну заангажованість та співучасть у злочинних схемах.

Сьогодні всім зрозуміло, що без участі держслужбовців та правоохоронців, жодна кримінальна схема не може існувати, бо без підпису чи мовчазної згоди чиновника вона просто не відбудеться. Не буде просто так чиновник ризикувати своїм насидженим місцем та й не для того він рвався у те крісло, а часто-густо його купляв. Не за заробітну платню ж він буде закривати очі.

Читаємо один із останніх постів у Фейсбук С. Білана: «Податковою міліцією Києва ліквідовано одразу два потужних конвертаційних центри. Зокрема, спільно з Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури викрито групу осіб, які через підконтрольні їм транзитні і фіктивні підприємства надавали послуги з конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, документального прикриття безтоварних операцій, незаконного формування податкового кредиту компаніям реального сектора економіки переважно з Києва, Київської та Дніпропетровської областей. Для прикриття незаконної діяльності учасники групи створили і придбали корпоративні права 9 «транзитних» та фіктивних СГД… …Загальний обсяг проконвертованих грошових коштів склав понад 608 мільйонів гривень. Ймовірні втрати бюджету становлять понад сто мільйонів.»

Звучить? Звучить.

Що ж відбулося насправді.

По-перше, впевнено виглядає обізнаність головного керівника податкової міліції у схемі та подробицях роботи зловмисників.

По-друге, звертають на себе увагу ключові слова у публікації: загальний обсяг проконвертованого – 608 млн., ймовірні збитки – 100 млн. грн., винагорода зловмисників – 10-11%, в результаті проведених шести обшуків було виявлено та вилучено 14 печаток, комп’ютерну техніку, чорнові записи, бухгалтерську документацію, мобільні телефони та, УВАГА, 557 тисяч гривень готівкою!!!

Тобто, за результатами проведених обшуків, спільно з ГПУ вилучено (читаємо – зачищено) усі документи, та вилучено 557 тис. грн.

Алло, Карл! Ви у своєму розумі?! 0,09 % при збитках у розмірі 100 млн., цим варто хизуватись?!

Зловмисники разом з чиновниками лише на цьому «конверті» заробили не менше 60 млн. гривень, а ви це подаєте під соусом власних перемог?!

Хто ж знімає вершки з таких схем?

Умови роботи відомі усім гравцям на цьому доволі вузькому ринку. Ринок конвертації вже давно став таким-собі бізнесом для влади та наближених до неї шахраїв. Отож, сьогоднішні «кришувальники» схем тим, хто хоче скористатися послугами конвертцентрів, «малюють» такі цифри:

Ринок готівки – від 1,2 до 2,2%.

Документи. Тут розбіг трохи більше і залежить від обсягу реального ПДВ у схемі. Банальне вкидання у систему ЄСВ – від 3%; ПДВ, підтверджений імпортом, або внутрішній ПДВ – до 7,5%.

«Непомічання» підприємств, залучених у схему, з боку правоохоронних та контролюючих органів:

ДФС ≈ 1%

Податкова міліція  ≈ 0,75%

СБУ, ГПУ ≈ 0,3 – 0,4%

ДЗЕ (нацполіції) ≈ 0,2%.

При нехитрих підрахунках виходить складена паном Біланом цифра у розмірі 10-11%. У останньому інтерв’ю пан Білан заявив, що хоче довести цей ринок «сервісу» до 18%. Цікаво кому в кишеню підуть ці додаткові 7-8%?

А далі – справа техніки і «професіоналізму» правоохоронців. Після того як група підприємств відпрацювала належний термін (до 6 місяців), правоохоронці виявляють такі підприємства і порушують кримінальне провадження. У межах такого провадження вилучаються усі документи та інші можливі докази. Як правило, «ховання кінців у воду» входить у ціну, сплачену у певному відсотковому розмірі правоохоронцям за наданий «сервіс». Після цього доступ до справи мають лише «надавачі послуг» які починають її «хоронити». Іноді, особливо жадібні правоохоронці, можуть ще посіпати підприємства реального сектору, що скористались такими «послугами», але як правило це стосується, так званих «партизанів», що не сплатили певний відсоток за цей «сервіс» правоохоронцям у попередні періоди.

Результати донарахувань та економічного ефекту від такої роботи можна побачити переглянувши показники роботи підрозділів аудиту ДФС (див. вище).

На те, що конвертаційні схеми працюють у спосіб, описаний вище, вказує і той факт, що жодного організатора конвертаційних центрів правоохоронцями не спіймано та не покарано. Якщо когось і піймали, то скоріш за все якогось цапа-відбувайла. Проте за минулий рік, офіційно не було встановлено чи арештовано ЖОДНОГО реального організатора КЦ. Дійсно, а навіщо рубати курку, яка несе золоті яйця?

Лише за 2-ге півріччя 2015 року за найскромнішими підрахунками ринок конвертації склав близько 6 млрд. грн., з яких 2,5%, тобто 150 млн. грн., склав дохід «сервісних» та правоохоронних служб.

Як думаєте, що буде якщо ми доручимо цій системі саму себе реформувати? Вийде, щось на зразок законопроекту №3630, яким пропонується крім зміни назви «податкова міліція» на «служба фінансових розслідувань» нічого не міняти.

А якщо з’являється законопроект (наприклад №4228), який позбавляє можливості потрапляння таких «професіоналів» до реформованого або створеного «з нуля» правоохоронного органу, то висновок Мінфіну, написаний під диктовку ДФС буде однозначним – «не підтримуємо».

А ще у ЗМІ з’являються експерти, які виключно своєю думкою переконують, що нічого не треба змінювати, а нові ініціативи є згубними та призведуть до втрати професійних кадрів. Мовляв, не треба поспішати, потрібно добре все обдумати, і врешті решт після косметичного ремонту, залишити все як було.

Проте змінювати потрібно і не косметичною, а кардинальною реформою, оскільки це саме той випадок, коли не такою страшною є пожежа, як пожежники, що взялися її гасити.

P.S.:

Уже під час написання цієї статті, в мережі з’явилась чергова публікація чергового експерта, який запевняє, що законопроект №4228 пропонує реформу форми, але не змісту. Мої вітання сайту VoxUkraine.

Лише поверховий біографічний аналіз автора статті привів до його керівника, який як і експерт, пропрацював довгий час у прокуратурі, набувши неоднозначну з точки зору «прозорості» репутацію, став героєм антикорупційних журналістських публікацій та отримав прізвисько «конверт»…

FacebookTwitterGoogle+Share

Висловіть свою думку

Google+