Країна волонтерів

Share

Чи замислювались ви над тим, яку роль у розбудові нової України відіграють волонтери? Що означає волонтерство для кожного з нас? І як на фоні революції, війни та щоденної боротьби з темрявою ми об’єднались у надзвичайну силу, яка творить Нову Країну вже сьогодні.

Щирість. Саме це слово для мене особисто відображає сутність волонтерського руху. Саме така асоціація виникає в голові і в серці, коли думаю про 7 щасливих днів на проекті Help&Travel. Наразі розумію – в житті не буває випадковостей і дякую всім, хто розділив зі мною ці космічні емоції.

Отже, маленька історія про добрих людей, добрі справи і справжніх друзів від звичайної переселенки з Донецька.

volunteers

Замість прологу. Львів.
Не знаю, чи пройде колись ця ейфорія від перших хвилин на львівському вокзалі. Цього року приїхала вже втретє, але воно знову зі мною…Відчуття повної присутності. Коли ти тут і зараз. Кожною клітинкою тіла відчуваєш красу цієї миті і насолоджуєшся. Жодних зайвих думок, планів. Щастя в чистому вигляді.

А ще приємне очікування зустрічі з цікавими людьми, однодумцями, які вірять, що зміни починаються з нас самих. Від цього і важкий рюкзак стає легшим.

Місце, де все почалось. Орієнтація
Є такі люди, що ніби випромінюють світло. Дарина Баталова, засновниця проекту Help&Travel – одна з них.

Дарина Баталова

Ідея цього надзвичайного проекту проста – протягом тижня команда молодих і активних волонтерів подорожує Україною і робить добрі справи. Однак головна мета – не просто спільна праця на користь громади, а культурне збагачення та створення зв’язку – між містом і селом, між Заходом і Сходом, між такими різними, але однаково прекрасними українцями.

Beginning

До організації цьогорічного (вже третього!) Help&Travel долучилась п’ятірка чудових учасників попередніх років, серед яких Таня Луц, Катя Павлова, Кирило Бескоровайний, Олександра Макушенко та Ангеліна Ломакіна. ДякуєМО, друзі, кожному з вас за величезний внесок у створення нової хелпівської сім’ї!

Day 1

Випадковості не випадкові. Перше знайомство з новими друзями в стінах бібліотеки, перша спільна прогулянка вечірнім Львовом, випадкова мандрівка на роверах. Декілька годин, а я вже відчуваю, вони – мої люди. З різних міст, з різними захопленнями, різним стилем, та все ж щось нас всіх об’єднує.

Перший запис з мого хелпівського щоденника вражень: «Чому я приєдналась до H&T? Ще одна випадковість. Але відчуваю серцем, що маю бути саме тут».

День 1. Нирків
Для багатьох з нас вставати о 6 ранку – це щось екстремальне. Однак ми дихаємо на повні груди та перебуваємо в стані натхненного схвилювання.

Тернопільщина зустрічає спекою та чудовими краєвидами. Обід в дитячому садочку на маленьких стільчиках змушує згадати про далекі часи, коли вдень треба було спати, але не хотілось. А тепер ми дорослі і сон після обіду – неймовірна розкіш. Цінуймо те, що маємо!

Nyrkiv2

У Ниркові є дивовижний каньйон, в центрі якого розташований Червоногородський замок, побудований у 14 столітті. Сподіваємось, скоро розпочнеться довгоочікувана реставрація. А поки наша жовта команда озброїлась сокирами та пилами й приступила до роботи. За декілька годин ми очистили значну частину території від кущів, а також залучили до волонтерства туриста Януша з Будапешту, який був вражений нашим прагненням змінювати країну власноруч.

Nyrkiv3

Чи уявляли ви, що німецьку Богемію могли заснувати українські Бойки? І я ні, але це було до того, як ми прослухали екскурсію від сільського голови – людини надзвичайно ерудованої та патріотичної.

Неймовірно, скільки емоцій можна пережити лише за один день. Оновлення думок і дитячих мрій під час купання у Червоногородському водоспаді, а ще чудовий поетичний вечір, який відкрив нові таланти нашої команди. Ми стомлені та щасливі.

Chervonogorod

День 2. Чортория
Буковина дивує своєю гостинністю. Кожен житель Чорториї вітається з нами і просто дякує за те, що ми приїхали. Це неймовірно надихає.

Більше не огидно збирати сміття і не заважає спека. Ми пліч-о-пліч робимо спільну справу і віримо, що ті 200 лебединих пар, які повернуться сюди зимувати, не побачать жодної пустої пляшки.

Chortorya

До цього думала, що не люблю музеїв, але музей-садиба Івана Миколайчука вразив надзвичайною атмосферою минулої епохи. Натхненна розповідь від племінника легенди ніби перенесла в ті часи, коли найкращі представники української культури боролись за нашу спадщину в суворій радянській системі. За те, щоб сьогодні ми мали змогу доторкнутись до історії предків через їхню творчість.

Саме в Чорториї мене захопило бажання не тільки передивитись українське кіно 20-століття, але й пізнати історію власної родини. Цікаво, що подорожуючи, ми завжди відкриваємо щось нове в собі.

Day 2

Чортория

А ввечері милувались чудовим краєвидом з гірського монастиря. Дивно, але він належить до московського патріархату. Ось така мультикультурна та демократична Чернівецька область.

День 3. Грабівка
У маленькому селі на Івано-Франківщині нас зустрічають хлібом-сіллю дівчата в вишиванках. А потім обіймають так міцно, ніби ми янголи-охоронці чи добрі феї. Емоції через край…

11885078_524642054349824_3878755661149448298_n
Грабівка – дуже бідне село, але школа тут не гірша за мою рідну, що розташована в центрі Донецька. Навіть проектор є, та головне, за словами директора, тут працюють дуже талановиті вчителі. Це дає надію на відродження українського села в майбутньому.

Чорний ліс зберігає багато таємниць: колись саме тут герої УПА боролись за волю та добробут своєї землі, захищали все українське від загарбників, як з Росії, так і з Європи. А трохи згодом тут було збудовано величезну ракетну базу СРСР.

Мандрівка напівзатопленими катакомбами – неймовірне завершення і без того насиченого дня. По-перше, відчувається якась моторошна велич. По-друге, серед темних коридорів ми підтримуємо один одного і зв’язок в нашій команді стає міцнішим. Це проявляється у поглядах, дотиках, порозумінні.

DSC_0408

Візит до повстанської столиці схвилював хелпівців і багато про що змусив замислитись. Ця земля пам’ятає геройство та зраду. Багато прекрасних людей загинуло за волю України і ми просто зобов’язані зберегти природні та культурні скарби нашої Батьківщини.

День 4. Верхні ворота
Природа Закарпаття – казкова. Та ми не встигаємо надивитись, бо захоплені спілкуванням. Здається, що я знаю цих людей вже років 10, а насправді лише 4 дні. Ще один цікавий факт: ми всі з різних регіонів України, та співаємо ті ж самі народні українські пісні.

Friends

Завітали до водоспаду Шипіт, який вкотре довів – Карпати манять туристів в усі пори року. Наїлись чорниці та малини, як справжні гуцули.

Шипіт

Селище Верхні Ворота вражає контрастами. З одного боку, воно дуже розвинене, місцева влада навіть встановила окремі контейнери та привчає людей до роздільного збору сміття. Та з іншого, прибираючи навколо річки, ми натрапили на неприємні докази зібрань молоді зі шкідливими звичками. Це спонукає задуматись над тим, як в майбутньому зупинити деградацію села та підтримати розвиток сільського господарства та малого підприємництва в країні.

Команда H&T натхненно розмалювала дитячий майданчик в патріотичні кольори, а нагородою була смачна вечеря в дитячому садочку і перший за час проекту душ.

Цей вечір був надзвичайно емоційним. Здавалось, що то були звичайні психологічні вправи та командні ігри…але саме в той вечір ми по-справжньому відкрились один одному.

11866441_524690344344995_7844727543755987817_n

День 5. Нагуєвичі
Після довгої дороги нарешті опинились в рідному селі Івана Франка на Львівщині. Тут надзвичайний музей, і всі місцеві з любов’ю розказують, як маленький Іван ходів босоніж по цих доріжках…Наїлись яблук з франківського сада, пофарбували паркан, почистили плитку. Запах розчинника під палючим сонцем стає вже звичним, а друзі – зовсім рідними.

Naguevichi

Музей Франка

Кожного вечора наша дружня хелпівська родина збирається в «коло довіри». Беремось за руки і розповідаємо свої враження від проведеного дня – відкрито і щиро. Класна традиція, що вчить довіряти і осмислювати.

Коло довіри

А ще від першого дня проекту в кожного з нас є Secret Friend. Даруємо один одному солодощі, пісні, квіти. Фішка в тому, що ніхто з нас не знає, хто саме робить йому приємні сюрпризи. Але це класно, коли хтось, наче янгол-охоронець, думає про тебе і підіймає настрій кожного дня.

День 6. Колодяжне
Стежками української літератури ми прибули на Волинь. В цьому маленькому селі виросла Лариса Петрівна Косач, відома всьому світу як Леся Українка.

Леся

Тут ми дізнались цікаві факти з особистого життя письменниці, відвідали її літній будиночок, дехто навіть встиг заграти на піаніно великої Лесі. Виявляється, її батьки були майже олігархами за місцевими мірками, але при цьому піклувались про розвиток культури не тільки рідного села, а й всієї України.

Колодяжне

Вражає постать матері Лесі Українки – Олени Пчілки, яка будучи дівчиною «з вищого суспільства» стала справжнім борцем за народне мистецтво. Вона займалась етнографією, записувала пісні, обряди, народні звичаї, збирала зразки народних вишивок, згодом стала видавцем декількох журналів. І навіть після арешту, в добу глухої реакції, продовжила виступати проти денаціоналізації та русифікації.

В Колодяжному спокійно і тихо. Наша команда вже досягла певних вершин в малярському мистецтві, а ще ми встигли виступити в ролі ревізорів. Нам вдалось перевірити придорожнє кафе «Кафе», до якого одного разу не пустили відомого ревізора Ольгу Фреймут. Та це зовсім не завадило голодним жовтим волонтерам смачно там повечеряти.

В цей день не було звичного відбою об 11. Та ми намагались не думати, що це останній день проекту, насолоджувались обговоренням мотивуючих фільмів і карпатським чаєм.

Збулась мрія багатьох з нас – ми заснули в спальниках під зоряним небом, співаючи українські пісні. Зорі падали так часто, що ми вже не встигали придумувати бажання, та головне, без сумніву, було одне на всіх…

Nyrkiv

Буває, що почуття важко передати словами. І все ж іноді одне слово, один погляд, один дружній дотик можуть подарувати комусь силу змінювати світ.

Цей тиждень на Help&Travel змінив наше життя назавжди. Обережна надія поступилась місцем потужній вірі…В те, що рідна земля – найпрекрасніша в світі, справжні друзі – це найдорожчий скарб, і в те, що саме з нас, наших відритих сердець, сміливих ідей і натхненних мрій сьогодні починається нова Україна!

11895244_10200967154016360_6676097547381008804_o

Ukraine

Share

Висловіть свою думку

Google+