Підсумки 22-го засідання Національної ради реформ. Частина 1

FacebookTwitterGoogle+Share

22-е засідання Національної ради реформ (25 жовтня 2016), скоріше за все, моє останнє, бо відбулася ротація членів ради, які представляють громадянське суспільство та бізнес. Замість представників Нова КраїнаРеанімаційний Пакет Реформ – РПР, Professional Government Initiative, network of Western educated Ukrainians та European Business Association зайшли представники Спілка Українських Підприємців – СУП(В’ячеслав Климов), American Chamber of Commerce in Ukraine (Andy Hunder), Офісу ефективного регулювання (Олексій Гончарук), Фундації сталого розвитку (Vladyslava Rutytska). Так що, схоже, ці нотатки наступного разу писатиме хтось із них.

Основною і довгоочікуваною темою засідання була податкова реформа. Ті, хто слідкує за її перебігом, знають про повний провал 2014 року та гострий конфлікт 2015 року, що призвів до дуже обмежених та занадто обережних змін на краще. Цього разу ситуація виглядає досить обнадійливо, тож читайте. Як завжди, я намагаюся писати безсторонні репортажі, подаючи власні зауваження у [квадратних дужках].

У розлогій вступній промові президент зазначив, що Україна має значні успіхи у реформуванні збройних сил та у зовнішній політиці, але не може похвалитися тим самим у внутрішній політиці. Два головних питання у цій сфері — боротьба з корупцією та інвестиційний клімат. Адже реальна оцінка успіхів чи невдач країни — це обсяг інвестицій, бо інвестори голосують за країну своїми доларами, євро чи гривнями (в останньому випадку мається на увазі внутрішній інвестор). Ситуація з податками відображена у зміні позиції України в рейтингу Tax Paying Rank, який роблять Світовий банк та PricewaterhouseCoopers: 181 місце у 2012 році, 165 у 2013, 164 у 2014, 108 у 2015, 107 у 2016. У рейтингу Doing Business за рік Україна піднялася з 83 до 80 позиції (2012 — 152). Три пункти — це не дуже велика зміна, але якщо подивитися на окремі компоненти рейтингу, можна побачити зростання рейтингу оподаткування на 23 пункти, захисту прав інвесторів на 18 пунктів, забезпечення виконання контрактів на 17 пунктів (натомість є невдачі по дозволам на будівництво, по підключенню до електромереж, врегулюванню неплатоспроможності тощо).

Безпрецедентне зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ) виправдало себе, підкреслив президент. Нас лякали фіскальним розривом, але ми були певні, що детінізація покриє ризики. І тепер я кажу роботодавцям, зауважив Порошенко, віддайте ці 20-30% робітникам у вигляді збільшення заробітної плати, це посилить платоспроможний попит та місцеві бюджети (через податок на доходи фізичних осіб, ПДФО). Так само успішним є експеримент з електронного адміністрування податку на пальне, бо він встановив спільну мотивацію всіх сторін, у тому числі місцевої влади.

Президент коротко зупинився на основних запропонованих новаціях у податковій сфері, особливо підкресливши важливість єдиного реєстру відшкодування ПДВ (що завжди було основою корупції у владі, зауважив він), електронного кабінету платника податків (перетворимо районні податкові на консультаційні центри, сказав він) тощо. Це ж безглуздо, зауважив Порошенко, коли закон зобов’язує податкову після програшу першої інстанції суду йти в апеляцію та касацію, навіть коли є очевидна помилка податківців. Коментуючи повернення ПДВ, він зазначив позитивний тренд і запропонував оформити заборгованість державними зобов’язаннями, а гасити якомога більше за рахунок спецконфіскацій (це має сенс, бо як погашення старої заборгованості, так і спецконфіскації є разовими акціями, сказав він).

Дуже важливо зберегти спрощену систему оподаткування, підкреслив президент. Треба закрити схеми, але більшість там є люди самозайняті, їх треба захистити і дати їм життєві перспективи. На завершення вступної промови президент подякував уряду, Мінфіну, парламентському комітету та громадським організаціям за співпрацю у цій реформі. [Дійсно, громадські експерти відзначають цього року безпрецедентну відкритість та діалоговий характер підготовки податкової реформи.]

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман коротко підкреслив, що податкова реформа є спільним результатом, і зауважив важливість запуску економічного зростання. У неволі важко творити, у неволі бізнес не розмножується, зауважив він, а прихід податківців — це завжди психологічний тиск на підприємство. Він повідомив про зростання митних платежів після того, як почали наводити порядок на митниці, і пообіцяв рішучі реформи митниці з початку року. Сірий імпорт не дає можливості українському бізнесу стати конкурентоспроможним, підкреслив прем’єр-міністр. Гройсман подякував міністру фінансів за 4 місяці модерації складної податкової дискусії та передбачив, що 2017 рік стане проривним в економіці.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зазначив, що стара податкова система характеризується не лише надмірною зарегульованістю та корупцією, але й налаштованістю на інтереси великого бізнесу. А на Майдані стояв саме малий і середній бізнес, підкреслив він, і так само ці люди підтримали армію у скрутний час. МСБ як ніхто має відчути полегшення від змін. Частка МСБ в економіці у нас на порядок нижче, ніж в Європі. Спікер парламенту закликав до масштабного публічного обговорення податкової реформи, адже що більше публічного обговорення, то легше законопроекту пройти парламент.

На завершення Андрій Парубій повідомив, що не підписує постанову про збільшення зарплати народних депутатів. Метою постанови було впорядкування питання зарплат, а їх підняття з’явилося там неочікувано, ми ж маємо впорядкувати без підняття. Я не популіст, сказав голова парламенту, і розумію, що високі зарплати запобігають корупції, але сьогодні це передчасно і надмірно. Важливо вміти виправляти помилки, підкреслив він.

Основну доповідь зробив міністр фінансів Alex Danylyuk. Він підкреслив, що податкові новації — це приблизно на третину законопроект #3357, на третину пропозиції Мінфіну та народних депутатів, і на третину внесок бізнес-асоціацій та громадських експертів. Вийшов дуже збалансований проект, загалом було проведено більше 30 робочих зустрічей, аби зняти спірні питання.

Основні результати, зауважив міністр, — це зменшення корупції, підвищення якості адміністрування, спрощення податкової системи, зменшення тиску на бізнес, покращення інвестиційного клімату. Тепер справа за парламентом, аби швидко прийняти проект. Слона треба їсти по частинах, сказав Данилюк, і це перша частина. Це лише одна складова комплексної реформи ДФС, яку так чекає бізнес і яка складається з 4 компонентів:
1. Податковий законопроект, що значною мірою спрямований на антикорупцію
2. KPIs (ключові індикатори ефективності) для ДФС, серед яких — рівень задоволеності платників податків
3. Реформа митниці
4. Інституційна реформа ДФС

Ось основні податкові зміни:
1. Збільшення прозорості адміністрування: повноцінний електронний кабінет платника податків.
2. Зменшення можливостей для зловживань: адміністрування всіх баз даних Мінфіном; введення єдиної бази індивідуальних податкових консультацій.
3. Стимулювання започаткування бізнесу: податкові канікули для новостворених підприємств на 5 років.
4. Стимулювання (ре)інвестицій у виробництво, оновлення основних засобів: можливість повністю окупити нові основні засоби 4 групи (машини та обладнання) за 2 роки.
5. Прозорість відшкодування ПДВ: єдиний публічний Реєстр заяв на бюджетне відшкодування ПДВ; повністю автоматичне відшкодування виключно на підставі даних Реєстру; розморожування коштів платників податків на рахунках в СЕА ПДВ.
6. Усунення можливостей для зловживань з ПДВ: запровадження механізму блокування реєстрації податкової накладної, яка підпадає під критерії ризиків, з чітким алгоритмом дій усіх сторін, та заборона на зняття податкового кредиту (зареєстрована у Реєстрі податкова накладна не потребує інших підтверджень та є достатньою підставою для відшкодування).
7. Спрощення умов ведення бізнесу: розширення переліку витрат фізособи-підприємця (орендна плата за землю, плата за ліцензії, амортизація).
8. Врегулювання питання сплати податків на території проведення АТО: зупинення нарахування штрафів, звільнення від сплати місцевих податків.

Також міністр підкреслив важливість ліквідації податкової міліції, створення нової демілітаризованої, у першу чергу аналітичної служби, що підпорядковується Мінфіну, а не ДФС. Окремо згадав він про збільшення нормативів звільнення від оподаткування плати за навчання.

Міністр детально зупинився на балансі вигод і витрат нового закону для державного бюджету та платників податків (наприклад, бізнесу доведеться витрачати трохи більше часу на податкові накладні, вказуючи обов’язково коди товарів і послуг). Насамкінець він подякував численним громадським і бізнесовим організаціям, які брали участь у розробці законопроекту та вже публічно підтримали його, і закликав парламент скоріше прийняти. Ми не перекидаємо вам гарячу картоплю, сказав Данилюк Парубієві, бо це дійсно ретельно підготовлений проект.

Голова парламентського комітету народний депутат Ніна Южаніна зазначила, що законопроект складається з двох блоків: відносини ДФС з Мінфіном та з платниками податків. Користуватися електронним кабінетом є добровільним вибором платника податків, підкреслила вона. У законопроекті є технічно складні ідеї, наголосила Ніна Петрівна, важливо їх правильно реалізувати. Місцеві податкові інспекції перетворяться на сервісно-навчальні центри, зазначила вона.

Окремо пані Южаніна зупинилася на питанні податку на прибуток. Він дуже складно адмініструється і взагалі зникає через збитки підприємств, тому пропонується ввести замість нього з 2018 податок на розподілений прибуток (на виведений капітал), зафіксувавши це у перехідних положеннях закону. Натомість незрозуміло, чи спрацюють податкові канікули, адже раніше подібне ніколи не спрацьовувало.

Важливим аспектом є спрощення процедур обліку доходів і витрат, щоб стимулювати перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну. Водночас треба виводити зі спрощеної системи великий бізнес, який таким чином ухиляється від оподаткування.

Голова ДФС Роман Насіров підкреслив, що податкова реформа є вимогою Угоди про асоціацію з ЄС, та зазначив позитивні результати попередніх змін: гармонізовано податковий та бухгалтерський облік, запроваджено електронне адміністрування ПДВ, що збільшило надходження вдвічі, а також електронне адміністрування реалізації пального, спрощені форми звітності тощо. З лютого майже 3 млн платників податків користуються електронним кабінетом, а кошти на його розробку не закладені в бюджет, поскаржився він. Голова ДФС перелічив велику кількість проблем, які треба вирішити, у тому числі скасування пільг для великого бізнесу, запровадження альтернативної процедури вирішення податкових спорів, виключення певних груп зі спрощеної системи, балансування податкових надходжень від платників єдиного податку та найманих працівників, посилення контролю над трансфертним ціноутворенням (ТЦ), запровадження податкової застави на період оскарження платником податкового рішення, запровадження відповідно до директиви ЄС акцизу на електроенергію та вугілля. [Зазначу, що з певними позиціями з цього списку дуже важко погодитися.]

Далі Роман Насіров зупинився на положеннях податкової реформи, які підтримуються ДФС (переведення методології на Мінфін, визначення поняття уповноваженої особи, вдосконалення контролю над ТЦ, публічність Реєстру відшкодування ПДВ, збільшення терміну реєстрації податкових накладних тощо), а також на положеннях, що не підтримуються ДФС (прискорена амортизація, право правонаступника зменшувати фінансовий результат тощо) та на пропозиціях ДФС, що не увійшли до законопроекту. Повний перелік цього міститься у презентації голови ДФС, що разом з іншими презентаціями викладена на сайті reforms.in.ua.

Окремим пунктом, що негайно викликав реакцію президента, була пропозиція залишати податки від великих платників у регіонах, а не спрямовувати їх у центр. Порошенко підтримав цю ідею, що відповідає логіці децентралізації.

У свою чергу, коментуючи виступ глави ДФС, прем’єр-міністр зазначив, що потрібно розглянути питання ухиляння великого бізнесу від податків на конкретних прикладах супермаркетів і ресторанів, що реєструють численних ФОПів. Давайте зробимо так, щоб приклади ухиляння побачило все суспільство, сказав він, але не будемо чіпати справжніх малих підприємців.

Далі відбувалося активне і тривале обговорення. Народний депутат Оксана Продан підкреслила, що підтримує Міністерство фінансів вперше за багато років, але для конструктивної роботи з документом треба бачити його останню версію. Що ж стосується ухиляння супермаркетів та ресторанів від податку за допомогою спрощеної системи, то тут є конкретна [корупційна] вина ДФС, яка реєструє численних ФОПів з касовими апаратами на одному і тому самому торговельному майданчику. Президент Американської торговельної палати Андрій Гундер відзначив активну участь бізнесу у розробці податкової реформи, вперше за багато років. Народний депутат Тетяна Острікова зауважила, що не можна давати податкових канікул за критеріями обороту і новизни, бо великі компанії поділяться на багато нових маленьких, і також підтримала ініціативу щодо податку на виведений капітал.

Неочікувано для багатьох учасників засідання президент також підтримав податок на виведений капітал, зауваживши, що на перехідний період працюватиме прискорена амортизація.

Тетяна Острикова запропонувала запровадити реєстратори розрахункових операцій (РРО, простою мовою, касові апарати) для товарів ризикованих груп. Втрати лише від контрабандних планшетів та мобільних телефонів склали за рік 3,5 млрд гривень, сказала вона. Петро Порошенко згадав ініціативу безкоштовних РРО та розповів, що він одного разу поїхав з прем’єр-міністром Болгарії на базар у віддаленому селі і пересвідчився, що й там в усіх є РРО. Президент СУП В’ячеслав Климов зауважив, що це, по суті, доволі примітивний пристрій, й українські підприємці готові до розмови про масове їх запровадження, але на засадах нетравматичного поводження навіть з тими, хто поки не готовий.

Економіст Владимир Дубровский зауважив, що обговорення часто відбувається за принципом Паркінсона: що менше проблема, то більше про неї говорять. Спрощена система оподаткування — це лише 7% обороту бізнесу, а тим часом 10 млрд доларів щорічно виводиться великим бізнесом в офшори. Президент заперечив, що рано чи пізно скасування спрощеної системи буде поставлено як чергова контрольна точка з боку міжнародних партнерів, але поки що стоїть завдання не ускладнити життя підприємців, а захистити їх. «Не треба стригти свиню, — згадав він народну мудрість, — вереску багато, а шерсті мало.» Дубровський провадив далі: ми зібралися говорити про подолання азаровщини, і з цієї точки зору податок на виведений капітал — це не просто вивільнення інвестиційних ресурсів, а головний фактор успішності реформи ДФС, бо податківці позбавляються останніх можливостей тиску. Було три проблеми, зазначив він: зависокий ЄСВ, непрозорий ПДВ та дискреційний (свавільний) податок на прибуток. Ми вирішили першу [частково], нині ставимо на порядок денний другу, тож треба ще й третю. Президент відповів: ми всі тут підтримуємо спільну позицію по всіх трьох проблемах, у тому числі щодо податку на виведений капітал.

Далі обговорення знову повернулося до теми РРО та ухиляння через ФОПи. Володимир Гройсман зауважив: сірий імпорт існує не сам по собі, а за рахунок можливості його збуту через схеми мінімізації. 40-60% економіки в тіні — це трильйон. Ніна Южаніна поділилася оцінкою «скрученого» ПДВ: 6-9 млрд щомісяця, а це щонайменше на 36 млрд сірих товарів. Прем’єр висловив готовність терміново розглянути відповідну постанову на засіданні уряду.

Зауважуючи одностайність щодо ключових податкових змін, президент спитав свого радника з економіки Александр Пасхавер, як він оцінює ситуацію. Для мене, відповів Пасхавер, єднання громадянського суспільства та Мінфіну — це цікавий сигнал щодо змін у країні.

На цьому я завершую першу частину нотаток. Друга, присвячена виступу голови НБУ Валерії Гонтаревої, буде згодом.

podatkova-reforma

FacebookTwitterGoogle+Share

Висловіть свою думку

Google+