Про стратегію

Share

Днями у складі команди Києво-Могилянської Бізнес Школи [kmbs] я брав участь у стратегічній сесії Національного банку України (правда, лише в невеликій частині програми). Ось що маю з цього приводу вам сказати.

1. Загалом бачимо, що рівень стратегічного управління у країні досить низький. Всі концентруються на тактичних задачах, включаючи ті міністерства і відомства, які мали би опікуватися стратегіями. Стратегічного штабу як не було, так і немає (про це неодноразово писав Сергій Дацюк, і ми також писали, але нічого не змінилося, а спеціально створені для цього органи на кшталт Національного інституту стратегічних досліджень чи Інституту економіки і прогнозування перетворилися на невиправне академічне болото).

2. Так само на рівні окремих відомств стратегіями займаються мало. Окрім НБУ, мені відомо про стратегічну сесію лише в Міністерстві інфраструктури та в Міністерстві економіки (напевне, я ще чогось не знаю, але намагався слідкувати). Постійне спілкування із багатьма урядовцями переконує, що рівень завантаженості тактичними задачами безмежний. Це і зрозуміло: пацієнт хворий на всі хвороби одночасно, тож треба рятувати. Але відсутність «двох днів на місяць» для виваженого стратегічного думання й обговорення обертається відвертою загрозою.

3. Стратегування бажано розпочинати із самого верху. Якщо це неможливо через об’єктивні чи суб’єктивні фактори, треба хоча б поєднати декілька пов’язаних відомств. Побудова стратегії Національного банку без Міністерства економіки та Міністерства фінансів неможлива. Якщо вже немає віце-прем’єр-міністра з економіки і немає відповідного урядового комітету, то хоча б створити стратегічну групу з представників цих трьох відомств конче необхідно.

4. Стратегія є невід’ємною частиною стратегуючого, вчать нас класики. Тому не буває так, щоб якісь високолобі фахівці розробили стратегію, а хтось потім нею користувався (всім таким чужим стратегіям місце на шафовій полиці). Вибачте, це штука значною мірою суб’єктивна: Наполеон та Суворов в одній і тій самій ситуації вчинили би по-різному, і так само Бальцерович та Лі Куан Ю. Тому надзвичайно важливо, щоб у стратегічній сесії чесно і відкрито, на рівних брали участь перші керівники. І тут Нацбанк приємно вразив: голова НБУ, всі заступники, керівники департаментів працювали разом і на рівних.

5. Економічне зростання само по собі не запускається дерегуляцією та поліпшенням бізнес-клімату. Потрібна промислова політика, тільки не в такому розумінні цього слова, як це було в Україні протягом 23 років, а в такому розумінні, як в Англії, США, Японії в ті моменти, коли ці країни стартували як майбутні економічні зірки. Це непроста річ, і тут необхідне поєднання багатьох центрів впливу і прийняття рішень.

Як би я хотів провести стратегічну сесію за участю президента та всього уряду… Але в цьому уряді є певна кількість людей, не здатних на стратегічне мислення загалом, і тим більше на колективну творчість. Отже, такий захід, може, і відбудеться, але з наступним урядом.

Без стратегії, друзі, ми всі перетворюємося на ветеранів броунівського руху. А таким ветеранам медалей не дають.

Share

Висловіть свою думку

Google+