Розвиток бізнесу в економічних реаліях України: чи буде happy end?

FacebookTwitterGoogle+Share

11

Незалежність – доля небагатьох, вона – привілей сильних, говорив Ніцше. А й справді, тільки сильні духом особистості можуть не тільки завоювати незалежність, а й зберегти її.

Чверть століття тому українці обрали собі самостійне майбутнє. Проголошення незалежності України стало закономірним результатом історичного розвитку, спільною перемогою багатьох поколінь українців, які боролися за нашу національну ідентичність, державну самостійність і власний колір на політичній карті світу. І що ми маємо сьогодні?

На роздоріжжі…

Україна дрейфує між Заходом і Сходом в очікуванні дива. Відсутність політичної еліти, здатної запропонувати свій сценарій розвитку центральної Європи, де Україна є мостом між ЄС і Азією, обумовлює сьогоднішній стан справ у державі та створений вакуум у просуванні країни вперед та виходу із кризи. Постійна рефлексія політичного істеблішменту на зовнішні та внутрішні подразники лише заганяють країну в глухий кут, де Україну починають «грати» більш сильні та підготовлені гравці.

Але чому? Чому ми завмираємо, очікуючи, що нові президенти інших країн будуть більш прихильні до нас і формуватимуть свою зовнішню політику в інтересах України? Які умови ми створили для здійснення таких мрій? Нам що, дійсно немає чого запропонувати світу?

У точці біфуркації

У момент переходу від зневіри до нової надії, майже три роки тому, українці вирішили, що політична нація все таки склалася раз і назавжди. Остаточне самовизначення відбулося у протистоянні узурпатору та агресору. Але наразі ми перебуваємо у точці біфуркації. Ентузіазм стосовно майбутнього України знову поступається місцем утомі і певній апатії, а розвиток подій може з рівною ймовірністю піти за діаметрально протилежними сценаріями.

Переживши чверть століття незалежності, країна погрузла в дилемі. Або українці запропонують свій варіант розвитку України, зміцнення державності та розбудови владних інституцій за принципами рівних прав та можливостей, або питання нашого майбутнього вирішуватиметься не у нашій державі.

To be continued?

Розуміючи очевидний факт, що ні Схід, ні Захід не ловить нас у свої «теплі обійми» (приклад з позицією Нідерландів по Асоціації тому яскраве свідчення), важливо не схибити, обираючи шлях розвитку України.  На мою думку, цей шлях має об’єднати три основні паралельні стежини.

По-перше. Повинні відбутися конституційні зміни через проведення, так би мовити, установчих зборів. Задля вирішення питання майбутнього країни, розв’язання проблем розподілу владних повноважень, надання українцям можливостей ефективно та оперативно впливати на роботу державних інституцій, створення дієвої системи стримувань та противаги, необхідно запустити процес конституційних змін. На жаль, останні 20 років ми спостерігали, як майже всі Президенти паплюжать Конституцію на догоду особистим амбіціям та намагаються проштовхувати вигідні для них зміни, з метою подальшої узурпації влади та владних повноважень. Такі дії лише консервують проблеми та залишають нас у старій системі координат, і українці поступово втрачають надію на майбутнє у цій країні. Головне питання, яке повинна вирішити Конституційна реформа, це те, яку державу ми будуємо і в який спосіб! Це і є нашим домашнім завданням! Тому Конституція не може бути розмінною монетою при вирішені конфліктів та територіальних зазіхань зовнішніх агресорів.

По-друге. Необхідні зміни виборчого законодавства задля розв’язання питання монополізації влади окремими особистостями та групами пострадянської системи.

Єдина позитивна дія, яка може бути вчинена сьогоднішньою політичною елітою – створення законодавчого поля для приходу нової політичної еліти та передача влади новим політикам. Не зрощування старих політичних проектів а-ля «нова опозиція» або «нова політична сила», а саме створення передумов для приходу нових політичних еліт.

Саме від усвідомлення неспроможності побудови нової України старими політиками та їх послідовниками і залежить розв’язання проблеми мирного переходу влади до нової політичної еліти. Цього не треба боятися, це потрібно робити!

По-третє. Необхідно створити свою власну формулу економічного стрибка України.

Одна із складових незалежності України – побудова економічної безпеки держави. Лише економічно потужна та фінансово самодостатня Україна спроможна протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам та агресії. Стабілізація економічного падіння не може бути приводом для самозаспокоєння та самозамилування. Лише запуск комплексної системи стрімкого економічного розвитку здатний вивести країну з тієї економічної прірви, у якій ми опинилися.

Це призведе до головного – створить умови комфортного розвитку людини як особистості. Коли буде вигідніше чесно жити, сплачувати податки та мати можливість проконтролювати найману владу, куди і як вона витрачає кошти платників податків. А це, у свою чергу, призведе до зниження корупційних проявів у суспільстві і дозволить почати розв’язувати питання боротьби з корупцією, яке зараз вже набило оскомину суспільству і суттєво б’є по міжнародному іміджеві держави.

Економічне зростання – сильна країна

Ми – великий народ з історією та традиціями. Нам є чим і ким пишатися. Українці з різних сфер діяльності досягають успіху не тільки в Україні, а й за кордоном. Завдяки їм іміджевий шлейф негативних чорнобильсько-корупційних  асоціацій почав розбавлятися істотними досягненнями без іронічних лапок. Така категорія людей переконана, що не варто чекати допомоги збоку. Для того, щоб хоч щось змінити у країні, необхідно закачати рукава та добряче попрацювати. Адже що ми можемо зробити для того, щоб зняти з України шлейф негативних асоціацій? Показати, що нам є чим здивувати світ!

Запасіться мотивацією та постійно працюйте над своїм самовдосконаленням.

Ще кілька років тому, займаючись міжнародною діяльністю у податковій сфері, я не повірив би, що законопроект, співавтором якого я є, пройде до Верховної Ради та всерйоз буде розглядатись Урядом. Це дає хоч не велику, але надію на зміни в Україні на краще! Це дає відповіді на запитання, що і як робити, щоб досягнути успіху!

 

Так, українці зараз переживають скрутні часи. Та це вже не вперше. Нас завжди рятувала наша невпинна працьовитість. Я переконаний, що сумлінна праця та особистий вклад кожного у розбудову економіки України врятує і цього разу!

FacebookTwitterGoogle+Share
Google+