Університет, народжений революцiєю

FacebookTwitterGoogle+Share

Унікальне явище: у грудні 2013 року зародився освітній осередок — Відкритий Університет Майдану, що сьогодні продовжує розвиватися. Як саме — читайте в інтерв’ю координатора проекту Остапа Стасіва.

Євромайдан став для українців школою. Точніше, справжнім університетом, де вони вчилися бути не абстрактним «населенням», а громадянами. Громадянами, які знають свої права й відповідають за свої вчинки. Тож недивно, що наприкінці 2013 року зародився Відкритий Університет Майдану. Дивна річ: між боями з «Беркутом» люди приходили до Лядських воріт на лекції інтелектуалів. Тільки у грудні 2013 року активісти ВУМ провели 395 лекцій — деякі з них можна переглянути на сайті ресурсу vum.org.ua.

Серед лекторів була й головний редактор «Дня» Лариса Івшина. «Уже 19 років «День» — «відкритий університет». Тому я підтримала ідею університету на Майдані. Переконана, що кожен виступ зі сцени біля Лядських воріт мав бути внеском у політичну освіту народу. У підготовку до майбутнього», — згадує головний редактор «Дня».

Протести закінчилися, але боротьба за незалежну та успішну країну триває. І Відкритий Університет Майдану продовжує допомагати українцям ставати свідомими громадянами. Команда ВУМ, нині це — потужна громадська організація, їздить у «гарячі точки» країни зі своєю «Школою свідомого громадянина» та іншими освітніми проектами. Йдеться не про поїздки в зону бойових дій, а про візити у місця, де громадяни виборюють свої права: Глухів, Миколаїв, на початок лютого заплановано візит до Кривого Рогу… Про результати роботи Відкритого Університету Майдану, плани і, власне, про те, як стати свідомим громадянином, — «День» мав розмову зі співзасновником і координатором проекту Остапом СТАСІВИМ.

Стасів, ВУМ, День, ЗМІ

«В УКРАЇНІ НЕ ВИСТАЧАЄ КУЛЬТУРИ НАВЧАННЯ»

— Як змінився ВУМ за понад два роки існування?

— На старті Відкритий Університет Майдану був ініціативою, яку спонтанно реалізували у відкритому просторі. Сьогодні ВУМ — системний рух, який ставить за мету дати громадянинові знання, які мають зробити з нього ефективного власника держави.

Ще 2014 року ми розпочали проект «Школа свідомого громадянина». Сьогодні вже 27 шкіл пройшли у Києві та регіонах. Завдяки ним маємо 21 осередок ВУМ по всій країні. Цей проект хочемо розвивати в Луганській і Донецькій областях. Хочемо допомогти людям на сході ставати соціально активними, створювати громадські рухи, брати на себе відповідальність за розвиток громади. Бо сьогодні основна проблема українського суспільства полягає в тому, що воно схильне уникати відповідальності. Інтуїтивно, маємо десь 10 — 15 відсотків активного населення. Ми намагаємося якомога скоріше збільшити цю меншість, щоб вона задавала не тільки напрямок руху країни, а й темп.

— Що характеризує цих активних громадян?

— Ключове — усвідомлена позиція. Громадянин — суб’єкт політичної діяльності, людина, яка декларує свої очікування й бажання і готова за це «голосувати» своїми діями та грошима. Завдання ВУМ — дати людям, готовим узяти на себе відповідальність, знання і навички, які допоможуть бути ефективними власниками держави. Адже ще не досить уміти щось робити. Треба розуміти, як ця діяльність впливає на внутрішні і зовнішні процеси в громаді. Які механізми та принципи зумовлюють ті чи інші вчинки та рішення наших співвітчизників: і президента, і пенсіонера, і підприємця. Без такої картинки світу ми приречені на тотальні помилки, які повторюватимемо з покоління в покоління.

Наша «Школа свідомого громадянина» вчить бути компетентним громадянином. Незабаром плануємо провести її у Кривому Розі, потім — у Кременчуці, Луцьку, Житомирі. Далі плануємо перевести проект в онлайн-формат — так збільшимо доступ людей до цих знань та умінь. Адже Україна — доволі інтернетизована держава. Але більшість українців користується Інтернетом для розваг, перегляду фільмів, читання новин. У нас не вистачає культури навчання. Саме культуру системної громадянської освіти і саморозвитку ми хочемо формувати через ВУМ.

«НАША ПЛАТФОРМА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ — БЕЗКОШТОВНА»

— Як ваша ініціатива «просуває» навчання в Інтернеті?

— Ми активно розвиваємо платформу дистанційної освіти «ВУМ-online», яку запустили 1 жовтня 2015 року.

На платформі викладені курси, які складаються з відеомодулів та опитувальників. Якщо людина пройшла всі відеомодулі та перевірку знань, вона може отримати іменний сертифікат. Курс можна пройти тільки крок за кроком, «перестрибувати» між модулями не можна.

«ВУМ-online» — безкоштовна платформа. Зараз виклали сім курсів і плануємо, що до 31 грудня 2016 року зробимо доступними 30 онлайн-курсів. Далі щороку — по 20 нових курсів. Кожен курс триває два-три місяці. Розраховуємо, що кожен дистанційний курс буде доступний для навчання чотири рази на рік. Фактично, це — банк знань, доступний для всіх громадян.

— Як обираєте теми для курсів?

— Все, що ми робимо, пов’язане з формуванням громадянської компетентності. Хоч як це дивно, але цього в Україні практично ніде не вчать. Є підприємці, науковці, практики, лідери думок, але їхні напрацювання, історії успіху, знання і досвід затребувані вузьким колом, а доступ до цих знань обмежений чи складністю матеріалу, чи високою ціною. Наприклад, Михайло Крикунов, декан Київської бізнес-школи, створив для нас фантастичний курс про вміння стратегувати «Стратегічне мислення». Є курс Лариси Хоманс «Моя історія: досвід, цінність, вплив», присвячений сторітеллінгу. Цей курс — про вміння передавати досвід у формі історій. Дуже корисна для нашого суспільства комунікаційна технологія.

«МИ — ВСЮДИ, ДЕ НА НАС ЧЕКАЮТЬ»

— Яким є узагальнений образ вашої аудиторії?

— Мені б дуже хотілося сказати, що ми орієнтуємося на всіх. Ми справді створюємо курси, які можуть бути цікавими і пенсіонерам, і студентам. Але нашою цільовою аудиторією є громадяни, які не володіють англійською і не можуть отримати доступ до того обсягу знань, якого вони прагнуть. Їм треба розповідати про дослідження історика Тімоті Снайдера та соціолога Джина Шарпа, про базові принципи маркетингу від Філіпа Котлера, теорію обмежень системи Еліяху Голдрата, філософію відкритого суспільства Карла Поппера тощо. І ми це робимо.

— А як обираєте майданчики, щоб представляти свої проекти наживо?

— Спочатку ставили за мету приїжджати у великі міста, де сформовані громади, здатні приймати рішення, — і розвивати ці спільноти. Обирали обласні центри й міста, важливі під кутом зору політичної ситуації, скажімо, Маріуполь.

Але сьогодні ми приїжджаємо туди, де на нас чекають. Торік були в Сумах, і там на зустріч до нас приїхали з Глухова. Розпочалася співпраця. Зокрема, Мішель Терещенко, новообраний мер Глухова, викладав у ВУМ. Глухів — містечко з глибокою історією, ще й неподалік від російського кордону. Торік там були напружені місцеві вибори. І зараз глухівчани хочуть змінювати своє місто. Думаємо про те, як побувати там ще. Але не факт, що там сприймуть те, про що ми говорили в Дніпропетровську чи Ужгороді. У місті — один уклад життя, у містечку — інший. У Глухові 65 відсотків будинків не мають каналізації. І людина мусить розуміти, що треба самій робити щось, щоб каналізація таки з’явилася, принаймні, донести свою проблему до відома органів самоврядування.

«ВИКЛИКИ ДЛЯ ВУМ — НЕ ЛИШЕ В УКРАЇНІ»

— Які проекти у планах команди ВУМ?

— «Школа свідомого чиновника». Хочемо дати певні знання людям, які беруть на себе сміливість ставати держслужбовцями. Також ідеться про формування певних стандартів — вимог суспільства до людей, які прагнуть бути чиновниками. Але таку ініціативу не можна робити відірваною від держслужб. Нині ми перебуваємо в переговорному процесі. Сподіваюся, реалізуємо цей проект 2016 року.

Виклики для ВУМ є не лише в Україні. Починаємо говорити про Відкритий Університет Майдану за кордоном. Треба розповідати іноземцям про Україну. Це — окрема гілка освіти, необхідна нам сьогодні, щоб грамотно проектувати себе на світ. Бо для світу ми — наче мавпа з гранатою. На нас дивляться з острахом або захопленням — і в обох випадках не знають, чого від нас очікувати.

— Ваша організація зародилася на Майдані. Люди виходили на протести, насамперед, на захист свого майбутнього. Ця боротьба триває і зараз. Що потрібно для перемоги громадянського суспільства?

— Сьогодні Україна є фантастичною соціальною лабораторією, яка виникла, по суті, зненацька, бо люди вирішили, що треба змінювати країну. У 2013 — 2014 роках ми нарешті заговорили про реальну зміну менталітету, зміну нашого мислення. І Відкритий Університет Майдану — один із результатів цього.

Переконаний, що Революція Гідності — подія світового масштабу. Фактично, Україна показала нову форму соціальної взаємодії і довела, що це — ефективно. Якщо цей експеримент стане успішним, наш досвід тиражуватимуть. Якщо ні — його вивчатимуть, щоб зрозуміти, як же треба було діяти. Але ми не маємо права на помилку. І тому зараз важливо змінювати звичний уклад життя і займатися освітою персонально і нації загалом. Так ми суттєво збільшимо наші шанси на успішне майбутнє.

Марія ПРОКОПЕНКО, «День»
Перша публікація: www.day.kiev.ua
FacebookTwitterGoogle+Share

Висловіть свою думку

Google+