Детальний звіт щодо результатів відкритої дискусії у форматі “Стратегія стейкхолдерів”

Share

СТРАТЕГІЇ СТЕЙКХОЛДЕРІВ МІСТ
у ході «CITIES CHANGEMAKERS CONGRESS»

Підсумки групової роботи 2го дня конгресу 17 грудня 2017

Організатор: проект «Публічна Політика» ВГО «Громадянська Платформа «Нова країна»»

Автор формату та фасилітатор події
Анна Валенса
PhD in philosophy, методолог,
тренер, бізнес-медіатор, коуч

Задача: створення моделі міжсекторальної взаємодії громади, бізнесу та органів місцевого самоврядування у місті

Партисипативний підхід, обраний для вирішення задачі: фасилітація групової роботи з представниками цільових аудиторій у форматі «Стратегія стейкхолдерів» © Анна Валенса

Робота почалася з короткої вступної промови про важливість сучасних методів залучення громадян до прийняття рішень на місцевому рівні. Ведуча події, Анна Валєнса спиралася на досвід діяльності команди WikiCityNomica (з 2010) в проекті «Бренд міста – справа містян»та руху «Нова країна» (з 2014) по створенню візії майбутнього України.

Важлива ідея: люди здатні творити власний простір у місті, пропонувати ідеї та залучатися до їх втілення, якщо групова робота грамотно організована і дає можливість кожному учаснику якнайкраще розкрити себе, бути відповідальним та усвідомленим щодо власного впливу, а групам – якісно неконкурентно та творчо взаємодіяти. Саме такий процес було організовано 17.12.18.

Наступним етапом стала робота у форматі «Швидкі Діалоги» © Анна Валенса, коли кожен зі 120 учасників обговорював візію майбутнього власного міста в шести інтерактивних діалогах з іншими учасниками. Бурхливі фасилітовані обговорення створили натхненну атмосферу і допомогли присутнім структурувати їх власне розуміння бажаних змін у їх містах, а також побачити розмаїття підходів інших учасників. В процесі вправи протягом 30ти хвилин – кожен в залі був активно задіяний в якості промовця та слухача, що дозволило зінтегрувати та налаштувати на якісну спільну роботу таку велику кількість учасників.

Формат «Стратегія стейкхолдерів» © Анна Валенса поєднує методи «Світове кафе», Картування (Мепінг), робота з потребами у авторській методиці Анни Валєнси. На завершення події було використаноелементи ТоР-фасилітації(Technology of Participation) – метод «Консенсусу». Робота була організована, виходячи із загальної кількості учасників (120 присутніх) у вигляді чотирьох «Світових кафе» (по 30 у кожному). Кожне кафе містило 4 столи – у відповідності до основних зацікавлених сторін міського розвитку.

Стейкхолдери (зацікавлені сторни) міського розвитку:
• жителі міста
• місцеві громадські активісти
• місцевий бізнес
• органи місцевого самоврядування.

Кожен наступний раунд учасники переходили за інший стіл в межах «свого» кафе, змінюючи роль. Всі присутні протягом вправи побували в кожній з вище описаних чотирьох ролей, усвідомлюючи потреби та виступаючи «від імені» кожного зі стейкхолдерів місцевого розвитку. Це дало можливість учасникам усвідомити все розмаїття та суперечливіть інтересів, які мають бути враховані під час створення стратегії розвитку міста.

Раунди роботи:
• «Модель Потреб» © Анна Валенса: а саме, опис потреб, бажань, інтересів та цінностіей кожної зацікавленої сторони (стейкхолдера)
• Картуванняреального стану взаємодії між стейкхолдерами та їх актуальні очікування одне від одного на поточний момент
• Створення Бажаної Моделі Міжсекторальної взаємодії в місті
• Кроки змін, необхідні для втілення Бажаної Моделі Міжсекторальної взаємодії в містіз точки зору кожного стейкхолдера

Додатковий раунд: «Швидкі перемоги» – проекти та/або акції, здатні привернути увагу громади до змін у місті, залучити жителів до активної участі у місцевих трансформаціях та підвищити лояльність громади до спільнот, які ініціюють перетворення.

Презентація напрацювань показала можливості спільної смислової роботи великої кількості зацікавлених учасників за методологією «Стратегія стейкхолдерів». Відбулася консолідація розпорошених бачень у кілька виразних та демонстративних картин-концептів, які показали усе розмаїття потреб та інтересів цільових аудиторій в містах, унаочнили як існуюче становище, так і модель міжсекторальної співпраці для розвитку міста та інтеграції міських спільнот заради майбутнього. Не зважаючи на складність та комплексність задачі (багатофакторний аналіз з точки зору різних зацікавлених сторін) та, відповідно, високий рівень узагальнення – за допомогою пропонованого методу вдалося описати спільне розуміння присутніми проблематики внутрішньоміської взаємодії (реальне становище) та шляхів вирішення існуючих проблем різними стейкхолдерами (бажана модель взаємодії стейкхолдерів та кроки змін для досягнення бажаного).

З’явилося розуміння, що підходи до міжсекторальної взаємодії настільки ж різноманітні, як і потреби зацікавлених сторін. Одже, побудова адекватної моделі такої взаємодії в місті мусить спиратися на ретельне вивчення та заявлення на загал потреб кожної з цільових аудиторій міста, відкрите та компетентне обговорення потреб, способів і шляхів їх вдоволення. Потреби мусять бути веріфіковані та публічно визнані, оскільки лише це покладає на представників певної цільової аудиторії відповідальність за їх вдоволення, а інших стейкхолдерів запрошує до відкритості та співпраці на шляху пошуку ресурсів для задоволення цих потреб. Такий підхід є шляхом до взаємного визнання та взаємоповаги, позбавляє від числених маніпуляцій та піднімає рівнень роботи в місцевих спільнотах від суперечок та скарг – до нового рівня уваги в громаді, заснованого на визнанні потреб та готовності спільно працювати заради розвитку та добробуту в місті.

Завершальним етапом була робота у форматі створення «Консенсусу» в групах представників трьох секторів – Бізнесу, представників ОМС та Громадських активістів. Кожна група окремо мала погодити ключові активності, до яких готові присутні вже зараз, щоб міжсекторальна взаємодія в їх містах була налагоджена. Учасники виписували кроки, до яких вони готові особисто, які вважають необхідними у своїх містах, обговорювали між собою оптимальні та універсальні на їх погляд кроки для кожного міста в Україні. Зрештою в кожній з трьох груп відбувалася презентація пропозицій, які були об’єднані у кілька ключових кластерів. Таким чином протягом другого дня Конгресу Змінотворців – описано деякий універсальний для спільноти учасників механізм міжсекторальної взаємодії, зрозумілий та застосовний на місевому рівні.

Цей механізм має кілька структурних частин:
1. Відкритість та практика взаємодії в громаді міста між представниками трьох секторів /наявність погодженого часу, ритму зустрічей та публічних просторів для системної комунікації предстаників трьох секторів/

2. Підтримка культури взаємодії «на рівних» /використання партисипативних форматів та професійний супровід подій, фасилітація «живих» процесів на противагу формальним зустрічам та директивному прийняттю рішень однією зі сторін, навчання методам ненасильницької взаємодії, тренінги з комунікацій /

3. Дослідження, розуміння, деталізація та відповідальне прийняття потреб в кожному з секторів /вивчення та увага всередині кожного сектора до власних потреб, бажань, інтересів та цінностей, їх артикуляція; розвиток спільнот Бізнесу, Громадських активістів та представників ОМС через обговорення власних інтересів та узгодження спільного розуміння підходів та термінів; започаткування культури прийняття рішень стосовно відповідального вдоволення потреб в середині власної спільноти/

4. Створення платформи співпраці трьох секторів (Як «Агенція місцевого розвитку», «Стратегічний комітет міста», «Департамент стратегічного розвитку» міськради тощо), на основі якої можна створювати візію, стратегію та план розвитку міста. Механізми такої співпраці мусять створюватися, обговорюватися та погоджуватися у кожному місті індивідуально.

5. Одночасний рух до консолідації всередині та зовні трьох сеторів міста – є запорукою продуктивності та отримання реального результату. Коли немає директивних керівників або тиску однієї із сторін, тоді на основі відповідальності та злагодженої активності кожного з трьох секторів – формується спільне бачення та проект розвитку цілого міста.

Зміст результатів групової роботи

Жителі міста

* учасники зазначали, що представники трьох секторів (громадського, бізнесового та ОМС) власне і є в першу чергу Жителями міста, ймовірно «лише трохи» більш активними та усвідомленими у порівнянні з іншими містянами. Разом з тим важливо усвідомлювати наявність великої кількості жителів, які не можуть або не хочуть активно відстоювати власні потреби та інтересиі потребують уваги, захисту та піклування.

Потреби:
1. Безпека(якісні дороги, тротуари, відчуття безпеки)
2. Благополуччя (зарплати, робочі місця, соц захист)
3. Добробут(розвинена інфраструктура: місця для спорту, транспорт,паркування)
4. Екологія(чисте повітря, вода, зелені зони)
5. Ефективна поліція

Бажання:
1. Довіра
2. Відчуття безпеки та хорошого настрою: свята, креативність, позитив.
3. Бути почутими, бути корисними
4. Впливу на прийняття рішень

Інтереси:
1. Можливості для майбутніх поколінь(забезпечення в місті)
2. Карьєрний зріст
3. Вільний доступ до культури, знань, спорту, відпочинок
4. Інноваційність/прогресивність
5. Високий рівень послуг(надання, отримання)
6. Впевнений сталий розвиток

Цінності:
• Родина
• Людина, як особистість;
• Самореалізація
• Свідома людина, усвідомленний громадянин
• Активна громада
• Порядність, толерантність
• Духовний та культурнийрозвиток

Реальний стан справ у місті очима Жителів та взаємні очікування стейкхолдерів:

* зміст оцифрований зокрема на основі відео доповіді хранителів, відповідальних за тему Громадських активістів

Стейкхолдери розвитку міста зображені у відповідності з рівнем їх впливу на сучасне становище в місті (шкала від 0 до 5ти). На вищому рівні впливу на думку Жителів сьогодні – є ОМС (рівень впливу 4-5), які в свою чергу залежать від представників БІзнесу, а також частково співпрацюють та конфліктують (50/50) з Громадськими активістами. ОМС є взаємозалежними з Жителями міста, які знаходяться на найнижчому рівні впливу (1) і відчуваються як «тягар». Жителі, будучи споживачами, мають неякісну комунікацію з ОМС та односторонній контакт із бізнесом. Жителі швидше піддаються впливу, споживають те, що пропонує Бізнес. Жителі ледве-ледве можуть впливати на підприємців, коли купують або не купують їхній продукт, але часто купувати в іншому місці або вибрати кращий продукт немає можливості через те, що це далеко – дорога погана та коштує дорого. Бізнес і громадські активісти: співпраця не налагоджена, інколи буває конфлікт. Бізнес це забудовник і часто обіцяє платити податки, йому активісти не вірять. Існує непоганий досвід співпраці, але окремішній – більше конфлікти. Іноді одноразові події та акції, але немає систематичності.

Бажана модель взаємодії стейкхолдерів очима Жителів міста

Шкала впливу від 1-го до 5-ти: на найвищій 5-й позиції – самі Жителі міста, а представники трьох сеторів – на третьому рівні, ці групи врівноважені за впливом і підпорядковуються потребам Жителів. Відповідно модель описана повністю з позиції мешканців. Жителі формують запит до ОМС, які надають якісні послуги у відповідь на запит жителів, відбувається співпраця. Якщо жителі недостатньо експертні у певному питанні або їх недостатня кількість для вирішення своєї задачі – вони формують громадські організації, звертаються по допомогу і підтримку до громадських організацій та активістів – формують разом запит і впливають на прийняття рішення в ОМС.

Громадські активісти не просто чекають, поки до них прийдуть, а також самостійно моніторять думку жителів, постійно з ними спілкуються. Бізнес надає Жителям робочі місця та задовольняє потреби громадян, а Жителі споживають продукти Бізнесу. Бізнес оримує кошти від громадян та взаємодіє з ОМС на рівні податків, може підтримувати ОМС та деякі спільні з ОМС місцеві програми. ОМС створює екологію розвитку міста, сприятливу нормативу базу, щоб Бізнесу було простіше працювати. Бізнес і Громадські активісти мають спільні проетки, які добре рекламуються і Жителі міста додатково спожитвають цей спільний продукт. Громадські активісти виграють в тому, що їм легше донести таким чином свою думку до ОСМ. Жителі дізнаються про те, що пропонують громадські активісти і теж

Майбутня картина виглядає як перетин трьох секторів, які між собою перетинаються, а в центрі – є власне Житель, яким є зокрема кожен з представників Бізнесу, ОМС та Громадських активістів.

Кроки змін з точки зору Жителів:

*на основі двох попередніх картин, щоб від поточного стану перейти до бажаного, необхідні наступні етапи (за участі відповідних суб’єктів)

1. Діалог Громадських активістів та Жителів міста: Громадські активісти інформують Жителів про реальний стан справ та можливості змін, активізують Жителів міста, завдяки чому Жителі стають спроможні доносити свої потреби до ОМС
2. Формування чіткого громадського запиту на зміну політики ОМС
3. ОМС, знаючи запит людей, залучають Бізнес до вирішення відповідних задач

Що може зробити кожен житель:
*виглядає як звернення до жителя міста бути активним та усвідомленим у простих діях там, де він/вона живе
• Користуватися сучасними електронними сервісами
• Бути активними у своєму ОСББ, ОСН
• Брати участь в голосуваннях
• Підтримувати соціальне підприємництво та соціально відповідальний бізнес
• Вимагати «білої» зарплати
• Вимагати чек прикупівлі товару, забезпечуючи податкову відповідальність підприємця перед громадою
• Стати волонтером (підтримати громадську активність у своєму місті, принаймні раз на рік )

Громадські активісти
*як представники ГО, так і окремі громадські діячі та свідомі активні громадяни
* часто повторювані потреби, бажання, інтереси та цінності – згруповані в один пункт, синонімічні формулювання збережені

Потреби
1. Безпека (відсутність тиску); Не переслідування (безпека);Безпека активістів
2. Бути почутими, свобода слова, дії, вираження
3. Інформація
4. Засоби для життя; Фінансування;Ресурси (фінансові, інституційні)
5. Людські ресурси; Однодумці; Підтримка від громадян
6. Більше громадських просторів (підтримка без громадян)
7. Культурні заходи
8. Спрощення механізмів роботи з владою, відсутність тиску
9. Створення органів впливу, мультиплікація, розширення сфер впливу

Бажання
1. Визнання роботи і результатів діяльності активістів; Повага;Підтримка/Розуміння;Визнання роботи та результатів ГА
2. Особистий розвиток;Розвиток особистості і світу навколо
3. Самовираження, лідерство
4. Впливати на прийняття рішення міста
5. Довіра, реалізація корисних проектів
6. Більше залучати мешканців: довіра, самореалізація
7. Взаємодія між собою; Об’єднання ГО;Об’єднання зусиль
8. Комфорт, прозорі правила гри, влада

Інтереси
1. Створення та реалізація проектів;Виконання статутних завдань;Життєздатність проектів після реалізації проектів:
2. Стати владою – створення можливостей для цього переходу; Соціальний статус, авторитетність Громадських активістів
3. Постійне самовдосконалення;Фаховий рівень активістів;Самореалізація;Самореалізація (ефективна взаємодія);
4. Лобіювання системних інтересів громади;Системне лобіювання інтересів громади; Більша роль у всіх процесах;Більше повноважень;
5. Розвиток громади;Активізація громади (залучення);Залучення пасивних громадян
6. Конструктивна співпраця з владою і бізнесом.Співпраця з іншими стейкхолдерами; Співпраця з бізнесом;Конструктивна співпраця з владою;
7. Створення і популяризація каналів комунікацій (громадські активісти як провідники міжсекторальні співпраці);
8. Розвиток міста; Створення позитивних змін (ініціатив, участі громадян);
9. Здорова конкуренція серед ГА
10. Розвиток соціального підприємства

Цінності
1. Турбота про навколишнє середовище;Відповідальність за свої дії і навколишнє середовище;
2. Турбота про довкілля, культуру, історію;
3. Турбота про оточення, людей; Взаємоповага;Розвиток людського капіталу;
4. Самоосвіта/бажання розвитку;Розвиток культури особистості;
5. Соціальна відповідальність за дії;Незаангожованість;
6. Громадянське суспільство: відповідальне, активне, вільне, чесне, прозоре, правове, довіра, сім’я, сімейні цінності, рівність (гендерна), взаємна поміч, любов до міста, простору (життєвого).Громадянське суспільство: відповідальність, активність, вільні правові відносини
7. Сімейні цінності;
8. Національна свідомість;
9. Наявність однодумців (ідеологія)

Реальний стан справ у містіта взаємні очікування стейкхолдерів очима Громадських активістів:

Громадські активісти бачать теперішні стосунки між стейкхолдерами міста такими, які обертаються «навколо» ОМС. Взаємодія та очікування стейкхолдерів одне від одного описані на мапі «Сьогодення» наступним чином. Бізнес забезпечує місто фінансами: сплачує до бюджету «податки + корупція» та займається лобіюванням власних інтересів. Натомість ОМС забезпечує для Бізнесу нормативно-правову базу та «кришування». Бізнес також фінансує Громадських активістів та підтримує їх іншими ресурсами, отримуючи навзаєм PR. Громадські активісти тримають у тонусі ОМС, зрушуючи їх до змін. ОМС у свою чергу використовують ідеї та надають звітність представникам громадськості. Від ОМС до Жителів міста відходить найтовща стрілка, що означає вплив ОМС на жителів у вигляді пропаганди, інформаційного впливу, формальних звітів раз на рік та «виділення» ресурсів. Від Жителів міста отримуються звернення та голоси під час вибрів. Жителі міста і БІзнес знаходяться у ринкових стосунках. Громадські активісти представляють інтереси Жителів, інформуючи та залучаючи їх до своєї активності, а також звітуючи про свою діяльність. Жителі зі свого боку звертаються до ГО зі своїми потребами та пропозиціями, стають членами ГО або активістами, підтримують ГО матеріально.

Бажана модель взаємодії стейкхолдерів очима Громадських активістів виглядає як синергія та баланс інтересів усіх 4х ролей, коли можливим стає підхід виграш-виграш (win-win).При цьому представники стейкхолдерів (Жителі, Бізнес, Громадські активісти та ОМС) чітко взаємодіють між собою, є взаємно корисними, надають та отримують підтримку. А саме, ОМС – дотримується та всановлює правила для Бізнесу, надає адміністративні послуги Жителям та вирішує поставлені ними задачі, залучаючи до цього Громадських активістів. Бізнес підтримує ОМС, надаючи податки та створюючи запит на зміни, підтримує Громадських активістів у їх діяльності, задовольняє потреби жителів. Жителі є тим людським ресурсом, на який спирається Бізнес, а також споживачами продукції. Містяни транслюють свої потреби ОМС, як безпосередньо через звернення, так і через Громадських активістів. Громадські активісти створюють у відповідності з потребами Жителів пропозиції, які приймаються ОМС за основу для майбутніх рішень та створення відповідних політик.

Кроки змін та відповідальні спільноти
* Громадські активісти позначили себе відповідальними за перший крок, а наступні пункти мають реалізовуватись у повній співпраці з іншими стейкхолдерами розвитку міста (Бізнесом, ОМС та Жителями)
1. Усвідомлення проблеми
2. Донесення до інших
3. Обговорення/опитування
4. Візія взаємодії
5. Стратегія реалізації
6. План дій
7. Громадська рада (робота)
8. Системи електронних комунікацій

Ще один варіант дій з боку Громадських активістів виглядає наступним чином:
1. Просвітницька діяльність силами Громадських активістів у співпраці з ОМС – для Бізнесу та для Жителів
2. Напрацювання інструментарію для Жителів та для Бізнесу у співпраці з ОМС
3. Залучіення інвестицій в місто – співпраця Громадських активістів, БІзнесу та ОМС
4. Реалізація проектів та заходів, яка поєднує усіх стейкхолдерів

Бізнес
* місцеві підприємці, представники середнього та великого бізнесу, розташовані на території міста
* зміст оцифрований зокрема на основі відео доповіді одного з хранителів, відповідального за тему Бізнесу

Потреби
• «Нормальне» законодавство: сприятливе оподаткування, регуляторна політика
• Комунікація з місцевою владою постійна
• Зниження трудової міграції
• Людський капітал
• Спрощення процедур відкриття та закриття бізнесу Легкий старт бізнесу (нехай за день)

Бажання
• Обмін досвідом (комунікація з іншими підприємствами, менторінг від тих, хто долсягнув успіху)
• Міжнародний обмін (взаємодія з підприєсмствами вищого рівня розвитку)
• Високий прибуток
• Підтримка на місцевому рівні, сприяння від ОМС у розвитку місцевого бізнесу (земля, комунікації), запитання від чиновника «Чим допомогти?»? а не «Скільки дасте?»
• Повага: розуміння, що МСБ є основним рушієм добробуту в спільноті та джерелом благ, рушієм спільноти до гідного життя
• Доступні ресурси – людські та фінансові
• Низька інфляція

Інтереси
• Прибуток
• Капіталізація, вкладення коштів у нашу країну, покращення інвестиційної привабливості
• Масштабування бізнесу
• Політична стабільність
• Навчання, отримання грантів на навчання або компенсації за втілені на практиці знання
• Досвід роботи в інших кластерах: ІТ-технології, космічні технології
• Компетентний персонал, який забезпечує результати в роботі
• Практична освіта

Цінності
• Прозорість
• Відкритість
• Конкурентність
• Соціальне підприємництво
• Висока заробітна плата працівників, їх можливість подорожувати та розвиватися, залишатися в краіні, почуватися щасливими
• Страхування працівників, їх безпека, соціальний пакет

Бачення Бізнесом реального стану справ у місті та взаємних очікувань стейкхолдерів
З якою реальністю стикається сьогодні місцевий бізнес? Ситуація в місті виглядає ієрархічно. Зараз головним є Великий бізнес, який диктує свої умови ОМС і реалізує власні інтереси прикриваючись рішеннями ОМС. А ОМС балансує під цим тиском (намагається диктувати свої умови великому бізнесу). Місцеві підприємці йдуть до ОМС у потребі зменшити відтокгрошей зі своїх підпримств. ОМС дає заробляти «своїм» бізнесам, тим із місевого бізнесу, хто «приносить гроші у конвертах» зазвичай дають «зелене світло»), якщо ні – то «вибачте», навіть якщо ці підприємці пропонують кращі умови. На нижчих рівнях цієї ієрархічної структури знаходяться Громадські активісти, МСБ та Жителі міста – між ними відбувається деяка комунікація, але далі певних гасел або окремішніх дій наразі це не йде, суттєвих змін не відбувається. Але ми йдемо до цього, незначне підсилення взаємодії між Громадськими активістами, МСБ та Жителями міста – є.

Бажана модель взаємодії стейкхолдерів очима Бізнесу
виглядає збалансованою у формі кола навколо Жителів міста, якими вочевидь є й самі представники трьох секторів міста (Бізнесу, ОМС та Громадські активістів). Жителі міста надають ресурси (людські, часові та грошові) для розвитку та роботи Громаських активістів, які натомість найкращим чином представляють їх інтереси в ОМС. Саме Жителі міста роблять легітимною діяльність ОМС, які у свою чергу надають Жителям публічний сервіс. Між Бізнесом та Жителями – здорові ринкові стосунки, які передбачають розвиток та процвітання місцевого Бізнесу, що підтримує місто на високому рівні добробуту (належні робочі місця, гідна оплата праці для Жителів, податки для містачерез ОМС, ресурси та проекти у співпраці з Громадськими активістами).

Кроки змін з точки зору Бізнесу
* в дужках вказані відповідальні за ці кроки спільноти:
1. Недоторканість приватної власності. Наразі інвестування у бізнес не є безпечним. Органи Місцевого Самоврядування мусять взяти на себе відповідальність за створення та підписання нового суспільного договору, в якому і великий бізнес, і ОМС, і Жителі домовляться про виконання визначених умов та почнуть дотримуватися правил.
2. Перехід до «білих» схем ведення бізнесу. Бізнес мусить вийти до прозорості, підвищувати ЗП, офіційно реєструвати працівників тощо.
3. Доступність ресурсів, вкулючно з інвестиційними. Можливість залучати місцеві, а не лише іноземні кошти. /Громадські Активісти, ОМС/
4. Зниження трудової міграції /Жителі міста, які зрозуміють перспективи працювати та розвиватися саме тут, у своєму місті в Україні/
5. Організація освіти /ОМС могли б, залучаючи гранти – навчати підприємництву, масштабуванню бізнесу тощо. МСБ, підприємці могли б за таких умов системно створювати нові робочі місця, щоб люди залишалися в місті та працювали тут/

Органи Місевого Самоврядування
* працівники та представники ОМС

Потреби
• безпека
• SMART-CITY
• фінанси
• ефективне юридичне поле
• співпраця конструктивана з органами Державної Влади
• робота з правоохоронними організаціями
• комунікація з секторами мііста
• нові кваліфікаційні карти
• аудит

Бажання
• формування позитивного іміджу
• підтримкагромади
• відсутність популізму
• гідна оплата праці, +слід в історії
• виконання рішень та ініціатив
• електронне самоврядування
• команда

Інтереси
• розвиток громади
• утримання/оновлення влади
• горизонтальний обмін досвідом
• інвестицї
• розвиток малого і середнього бізнесу
• стале підвищення доходів у місті

Цінності
• патріотизм
• відповідальність
• “слуга народу”
• довіра
• чесна конкуренція
• саморозвиток
• професіоналізм

Бачення працівниками та представниками ОМСреального стану справ у місті та взаємних очікувань стейкхолдерів:
сучасна модель стосунків стейкхолдерів у місті побудована навколо ОМС, які «годують обіцянакми» та «вимагають покори» від Жителів міста, які називають такий стан речей «зрадою». ОМС очікують від Бізнесу – податків та «відкатів», натомість Бізнес хотів би отримувати підряди, більше свободи дій та рішення «по совісті». ОМС очікуютьвід Громадських активістів, що ті «перестануть копати» (шукати докази корумпованості та інших незаконних дій) і почнуть PR-итидії місцевої влади, тоді як Громадські активісти чекають від ОМС справжньої реакції на існуючі в місті проблеми.

Ще один варіант існуючого становища виглядає як ієрархічна модель, на верхньому ярусі якої – корупційна взаємодія ОМС та БІзнесу, де ОМС надають ресурси міста Бізнесу, а Бізнес слачує гроші ОМС (ці зв’язки показані суцільними лініями зі стрілками по колу). Нижче знаходяться Громадські активісти, які зрідка отримують підтримку від Бізнесу (пунктирна лінія зі стрілкою) і щільно пов’язані з Жителями міста (подвійна лінія зі стрілками в обидва боки). Найнижчий рівень належить Жителям міста, які пов’язані з бізнесом через споживання продукції, робочі місця та отримання зарплати. Зв’язок жителів з ОМС зображений пунктиром, тобто є відривчастим і досить формальним: ОМС надає Жителям «щорічні звіти», спілкується через «роботу» ЗМІ, а отримує від Жителів голоси під час виборів та звернення.

Бажана модель взаємодії стейкхолдерів очима працівників та представників ОМС:
має у верхній частині Жителів міста, а в основі – представників трьох секторів – Громадські активісти, Бізнес та Місцеве самоврядування. Між чотирма стейкхолдерами міського розвитку – існують корисні зв’язки. Місцеве самоврядування прагне участі Жителів в управлінні містом та прийнятті ключових рішень, цей зв’язок забезпечує життєздатність ОМС. Місцевий бізнес отримує від ОМС прозорість, надаючи податки та забезпечуючи розвиток міста, а також спонсорує Громадських активістів, отримуючи натомість підтримку з їх боку. Громадькі активісти підсилюють активність Жителів міста та лобіюють їх інтереси на міському рівні. Таким чином модель спвпраці трьох секторів виглядає як купол, де в основі діяльність ОМС, Бізнесу та Громадських активістів, а вершиною і ціллю є інтереси усіх Жителів міста.

Кроки змін з точки зору працівників ОМС
* в дужках вказані відповідальні за ці кроки спільноти:
1. Розвиток громадської свідомості, активізація і розвиток громади /громадські активісти/
2. Відкрита комунікація ОМС і контроль громади над «владою», ОМС – сервісна функція /бізнес, ОМС, громада (жителі), ативісти/
3. Спільна розробка стратегії міста /бізнес, ОМС, громада, ативіси/
4. Відокремлення влади від бізнесу для подолання корупції /бізнес, активісти, ОМС/
5. Здорова конкуренція /ОМС, активісти, бізнес як учасник/
6. Зміцнення довіри між секторами міста /ОМС/

* Ще один варіант Кроків від імені Органів Місцевого Самоврядування, який більш детально описує активні дії ОМС. В дужках зазначені відповідальні спільноти
1. відкритість, доступ (влада)
2. звітування перед громадою(влада, активісти)
3. робота з громадою(влада, активісти, бізнес)
4. підтримка ініціатив громади(влада, бізнес)
5. клуби по інтересах (громад16ські активісти, мешканці)
6. створення комфортних умов(влада, бізнес, жителі)
7. підвищення рівня життя(бізнес, влада)
8. безпечне місто (влада, бізнес)
9. обмін досвідом – Україна і світ(влада, бізнес, активісти, мешканці)
10. свторення громадських просторів (влада, бізнес, мешканці)
11. чесні вибори (влада, активісти, жителі, бізнес)
12. залучення інвесторів, співпраця з іноземними фондами (мешканці, бізнес)

* варто звернути увагу, що участь самих Жителів (мешканців) як відповідальних за певні кроки змін у місті – починається лише з пункту 5. Цей факт демонструє сприйняття Жителів як залежних і мало впливаючих на зміни навкруги і часто відбиває їх власне самосприйняття. Це треба враховувати при побудові місцевої стратегії. З одного боку варто зважати на загальну тенденцію пасивної більшості, яка потребує, щоб її інтереси вдовольняв «хтось інший», більш активна частина громади. Разом з тим даний факт вимагає стимулювання активності якомога більшої кількості жителів до участі у місцевих змінах, масового залучення у доступну та корисну діяльність з простими та очевидними позитивними результатами.

Швидкі перемоги
для розвитку міста та міжсекторальної взаємоідії:
* проекти та/або акції, що їх можна досить швидко та порівняно легко і дешево реалізувати, які здатні привернути увагу громади до змін у місті, залучити жителів до активної участі у місцевих трансформаціях
* дії/активності, які можуть підвищити лояльність містян до ОМС, бізнесу та громадських аткивістів в контексті розвитку міста
* «швидкі перемоги» пропонувалися учасниками безвідносно того, хто з представників трьох секторів їх виконуватиме – вони є необхідним елементом втілення стратегії розвитку міста, тож зацікавлені стейкхолдери можуть брати їх «на озброєння» на власний розсуд, у відповідності з обраною стратегією, особливостями міста та реальними запитами чи вподобаннями містян

• Просвітницькі заходи щодо прав громадян у місті, з описом функційта обов’язків різних підрозділів міської влади;
• Wi-fi у популярних громадських місцях;
• GPS-навігація на громадському транспорті;
• Безпечні зупинки (освітлення сонячними батареями);
• Встановити розумні зупинки;
• Озеленення міста: акція-заклик, круглий стіл про Зелене місто
• Щомісячна зустріч влади, бізнесу та громадськості (стратегія/проекти/обговорення проблем, задач);
• Створення соціального цетру: допомога людям старшого віку та тим хто потребує технічної допомоги;
• Створення пандусів та поручнів для людей з інвалідністю та усіх, хто цього потребує.
• Пішохідні вулиці;
• Арт-об’єкти, інсталяції;
• Точка роздільного збору сміття, відповідні урни;
• Облаштування зон для парковок;
• Культура пішоходів та водіїв (створити та задіяти «меми» – яскраві виразні образи);
• Вуличні атракції (кіно, музика, міні-фестивалі)
• Мурали;
• Wi-fiточки доступу, вуличне радіо.

Моє місто -2027
• Акцентування на кольорову гамму (міський дизайн);
• Створення громадських просторів;
• Благоустрій місць від початку (пляжі, парки тощо);
• Надання зупинок громадському транспорту в оренду бізнесу;
• Громадський транспорт під потреби людей;
• Більше конкурсів для проектів мешканців;
• Уніформа для працівників КП;
• Соц. замовлення від влади на проведення заходів;
• Coworking;
• Впорядкування рекламної діяльності (фестиваль реклами)
• Оптимізація маршрутів, переформатування роботи маршрутних транспортних засобів в місті
• максимальна відкритість даних (дитіячі садки, лікарні)
• створення Хабу-ОСББ
• створення крти проблем від мешканців
• запуск системи публічних консультацій
• стимулювання створення ОСН (кошти від ОМС)
• Встановлення пунктів збору відпрацьованих батарейок (прийняття рішення виконкому)
• встановлення боксів (урн) для власників творин (рішення виконкому)
• залучення громадськості до охорони порядку
• бюджет участі (створення)
• створення електронного майданчика для комунікацій влади з громадськістю
• заміна лампочок на енергозберігаючі, встановлення датчиків руху
• збір коштів на стерилізацію/чіпування безхатніх тварин ( наприклад за допомогою акцій в закладах харчування – 2-3грн. з порції)

Наступний список «швидких перемог» видається не дуже «швидким», а є більш стратегічним та довготривалим для втілення, хоч безперечно відповідає логіці розвитку міста

• Впровадження SMART city;
• Громадський бюджет (активізація громади);
• Конкурс проектів для ГО;
• Створення концепції розвитку міського простору за участю громади;
• Активна участь комунальних закладів міста в обласному конкурсі мікропроектів;
• Ефективно робота інституту міста та залучення державних коштів;
• Грантові кошти.

Результати «Консенсусу» в групах представників трьох секторів: Бізнесу, представників ОМС та Громадських активістів.

Органи Місцевого Самоврядування

1. Якісна інфраструктура міста
2. Впровадження Smart City
3. Комунікаційний Майданчик
4. Організація Міжсекторального партнерства
5. Спільна участь у формуванні Бюджету
6. Установа розвитку міста

Бізнес

1. Візія та стратегія міста (участь бізнесу в цьому процесі)
2. Залучення до створення Агенцій місцевого розвитку інших стейкхолдерів
3. Підтримка громадських проектів
4. Створення громадських просторів та наповнення їх сенсом
5. Комунікація Бізнесу з ОМС, активна участь у місцевому самоврядуванні
6. У часть у благоустрої, цінність комфорту в місті
7. Створення арт та культурних просторів і об’єктів для розвитку людей

Громадські Активісти

1. Простір для комунікації
2. Консенсус, спільна Візія розвитку міста
3. Контроль та моніторинг
4. Неформальна освіта
5. Незалежне висвітлення
6. Комфорт у місті як спільна цінність

Опис та обгрунтування моделіМіжсекторальноїВзаємодії Громади, Бізнесу та Органів Місцевого Самоврядування у місті:
1. Залучення представників основних цільових аудиторій в громаді, представників ОМС та Бізнесу
2. Розуміння кожної цільової аудиторії як суб’єкта, здатного активно впливати на власне становище та розвиток міста /поняття стейкхолдера розвитку міста, зацікавленої сторони/
3. Вивчення актуальних потреб цільових аудиторій міста у їх власному баченні – детальний та якісний опис потреб, бажань, інтересів та цінностей (від першої особи, оминаючи стереотипи, властиві сприйняттю інших ЦА) Це важливо з огляду на те, що усвідомлення підвищує рівень відповідальності за вдоволення власних потреб та готовності до відповідних дій та співпраці.
4. Підготовка спільнот, внутрішня взаємодія в середині секторів міста, прийняття відповідальності за вдоволення власних потреб та інтересів у місті, а також усвідомлення потреб та інтересів інших стейкхолдерів (заявлення, взаємне визнання та публічна легітимація потреб стейкхолдерів).
5. Створення спільної платформи для міжсекторальної взаємоідї в місті у вигляді Агенціїї місцевого розвитку, Стратегічного комітету, Департаменту стратегічного розвитку міста тощо.
6. Встановлення якісних зв’язків з/міжпредставникам впливових спільнот. Усвідомлення, артикуляція та використання підходу виграш-виграш (win-win) в спільнотах та між ними, включаючи систематичний інформаційний обмін, розиток культури продуктивної взаємодії, ненасильницького спілкування та спільного прийняття рішень,зокрема стосовно розподілу ресурсів із залученням зацікавлених сторін.
7. Створення візії та стратегії розвитку міста у партисипативному стилі, із залученням основних стейкхолдерів та врахуванням потреб всіх цільових аудиторій міста
8. Застосування моделі міжсекторальної взаємодії в місті, здатної ініціювати та просунути вперед процес трансформацій (від існуючого реального стану – до бажаного, покроково). Складання відповідних угод та плану реалізації стратегії розвитку міста.
9. Чітка постановка задач, виходячи з розуміння поточного та бажаного становища, а також визначення суб’єктів, відповідальних за виконання кроків змін.
10. Підбір та підготовка команди менеджерів, яка стане рушієм та опрою у процесі трансформацій.
11. Залучення адекватної експертної допомоги та правильний менеджмент процесу втілення планів.
12. Якісний зворотний зв’язок на кожному з етапів проекту як для робочих команд, так так і в публічному просторі міста.
Команда проекту «Публічна Політика» готова до співпраці у розвитку вашого міста:

Анна Валєнса
Методолог проекту «Публічна політика»,PhD in philosophy, фасилітатор (IAF), бізнес-медіатор (НАМУ), експерт з питань стратегічного планування, соціального маркетингу та партисипації. Спеціалізація – методологія розробки проектів, управлінський коучинг, комплексний підхід до задач місцевого та організаційного розвитку, фасилітація команд, спільнот та великих груп.

Олена Горб
Дмитро Лубкін

21

Share
Google+