ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ.

Share

Темою першої панельної дискусії другого дня Форуму «Публічна політика. Діалог заради розвитку» стало питання ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ.

Микола Костриця:

Проблеми маленьких міст і проблеми великих міст дуже різні, хоча маленькі міста працюють в тих же умовах, які створені для всіх. Заважає стратегічна короткозорість людей, це стосується і чиновників, і бізнесу, і громадянського суспільства. Тобто виборчий цикл – це максимум, на який бачимо. Є дефіцит довіри і неготовність до діалогу, брак просторового мислення. Відсутність розуміння того, як повинно розвиватись і будуватись місто. Основний принцип того, як сьогодні будується місто – проектуються будівлі, які розташовуються як прийдеться, а чи будуть вони потім допомагати людям жити в більш зручних умовах – це вже інше питання. Хотілось би, щоб в контексті візії розвитку міст говорилось про інші принципи розвитку планування містобудування – починати з людей, це перше, друге – простір, і тільки після цього вже безпосередньо проектування будівель.

Житомир – одне з небагатьох поки що міст України, яке прийняло участь у новій концепції містобудування. В рамках програми «Житомир 2030» було вперше опрацьовано концепцію інтегрованого розвитку міста. Багато для кого є незрозумілим, що таке концепція інтегрованого розвитку. По-перше, це неформальне планування. Тобто ми звикли, що міста перш за все мають розвиватись за формальним плануванням, де головним стратегічним документом є генеральний план, якого більшість населення міста ніколи в житті не бачила і який доволі часто порушується. Наші партнери вчать нас, що неформальне планування передує формальному. І в концепції інтегрованого розвитку одна з ключових позицій – це партисипація. Протягом двох останніх років зроблено те, чого в нашій країні раніше ніколи не існувало. Опитані десятки фокус-груп – представників бізнесу, працівників освіти та дошкільних закладів, культури, тобто ці фокус-групи формувались по різних напрямках. Далі була робота в форматі майстерень міста, коли чиновники, громадські організації, мешканці спілкувались та дискутували простонеба. В результаті цих заходів замість двадцяти заявок за два роки було надано вісімдесят, з максимальним урахуванням спільного інтересу. І роль міської влади тут вбачається навіть не в організації дискусії як такої, а, перш за все, в створенні приводу для дискусії. Це – діалоги про майбутнє. По плану сталої мобільності, який є компонентом інтегрованого розвитку, місяць тому була дискусія між заступником міського голови, експертами з транспорту з різних міст, та мешканцями. Вона тривала дві години, на головній вулиці міста, фахова, про проблеми, з точки зору того, як зробити Житомир більш зручним в плані мобільності. Це безпрецедентні речі, яких в міських комунікаціях до цього ніколи не було. І зараз Житомирська МДА на фінальній стадії прийняття документа. За 2017 рік цим проектом було охоплено понад 8 тисяч людей, за 2018 поки що дані не оброблялись, власне, рік ще не закінчився. Робота триває.

Аліна Дяченко:

Не все, що нам радять іноземні експерти, ми можемо безумовно застосовувати в своїх містах, але концепція інтегрованого розвитку – це та програма, яка для Вінниці є надзвичайно цікавою. Перш, ніж писати візію майбутнього, потрібен якісний аналіз того, що в нас вже є, по всіх напрямках. І цей аудит міста за методологією, яку рекомендували німецькі колеги, робили самі містяни. Експерти з міських громадських організацій робили цей аналіз, залучаючи жителів міста, залучаючи науковців. Залучивши громадських експертів, було отримано не лише якісний аналіз, а й залученість інших людей, і це було неабиякою цінністю проекту. Буквально днями пройшла презентація публічної кампанії партисипації, це вже третій чи, навіть, четвертий етап залучення громадськості, коли вже є готовий документ в першій редакції, і тепер проходитиме місяць інтенсивної інформаційної партисипативної кампанії, щоб мешканці могли те , що напрацьоване, вивчити більш детально, можливо, вносити якісь корективи та додаткові пропозиції. Тепер є обґрунтування, звідки взялась та чи інша ідея, чому стоїть таке завдання. Якщо загострити увагу на галузевому аналізі, то в рамках концепції «Вінниця 2030» є хороший кейс по темі транспорту, мобільності і безпеки руху. Експерти, які писали цю тему, вийшли на прямий контакт з міським головою і вже останні півроку відбуваються регулярні наради, де громадські експерти приносять інформацію про проблемні точки, які існують, одразу з пропозиціями, як вирішити, і, оскільки це в режимі наради, де присутні всі керівники профільних департаментів, йде робота напряму і знаходиться рішення. І більшість пропозицій громадських експертів, які набули свій авторитет завдяки саме якісним пропозиціям, ухвалюються. І міська влада теж впевнилась у ефективності такої співпраці, бо бачить, що громада може не лише критикувати і вимагати, а може бути конструктивна, може в прямому контакті обґрунтовувати своє рішення і така співпраця приносить реальну користь.

Тарас Кучма:

Ще за радянських часів в Дрогобичі було розвинене виробництво.Серед інших підприємств було два унікальних, які працювали на весь СРСР. На той час, коли Кучма став мером міста, закрилось останнє працююче підприємство. І довіри до нього як до мера не було взагалі, люди відносились до його персони скептично й пророкували його мерство максимум на півроку. Але на сьогодні Дрогобич має 200 різноманітних електронних сервісів, якими можуть користуватись люди. Перше, що було зроблене – відкрили всі дані засобами електронної демократії, в тому числі дані бюджету. Через це громадяни мають чітке розуміння, звідки взагалі в бюджеті гроші, хто і як їх заробляє й витрачає, куди вони йдуть. Крім того, є громадський бюджет, і містяни мають змогу самі вирішувати, як ним розпоряджатись. На жаль, бюджет досі є соціальним, він не являється бюджетом розвитку, поки що місто не має можливості зробити його таким, але робить все можливе для розвитку міста і йде в цьому напрямку. Друге – вчимо ними користуватись, бо поки що сервісами користується тільки два відсотки мешканців. Перш за все пішли до молоді – в школи, в інші навчальні заклади. Бо спочатку були впевнені, що саме молодь почне першою користуватись електронними сервісами, але, як не дивно, першими їх опанували пенсіонери. Для них це , безумовно, зручно, бо їм важко прийти за тою ж довідкою, стояти в черзі на сплату комунальних послуг або в лікарський кабінет. Третій етап – результат перших двох, і він в процесі. Метою є не залучити суспільство в обговорення, а зробити його відповідальним. Тобто громада не диктує мерії, що робити, а обговорює цю проблему і робить спільно. Приміром, було дуже багато претензій по якості доріг. Мерія запропонувала спільну участь в ремонті. На наступний рік отримали зростання ОСББ, люди почали ремонтувати свої будинки, під’їзди, дороги. Коли ми комунікуємо з людьми, ми подеколи вважаєм, що люди нездатні нас сприйняти, і готові тільки до критики. Але це не так. Ті люди, які нас критикують, говорять неприємні речі, здатні нас захистити. Коли стався відомий «сміттєвий скандал», приїхали кореспонденти каналу «112», зібрались люди, до них вийшов мер, і коли кореспонденти почали задавати питання про занедбані будинки, розбиті дороги, сміття і таке інше, і намагались задля гостроти репортажу якнайгарячіше звинуватити мера, люди, ті самі, що напередодні виказували своє незадоволення і висували претензії, навпаки, почали його захищати і казали, що це взагалі перша влада, яка почала щось робити. Тобто критика – це не синонім критиканства, а прояв прагнення кращого життя.

Юрій Бова:

Можна довго говорити про те , що відбувається в країні в цілому. Ми маємо певні точки росту. Інколи це травинки, що пробиваються крізь асфальт, а по них тут же їде каток. І завдання травинок – прорости, незважаючи ні на що. В минулому році в Україну зайшов інфраструктурний проект ЄС. Було продано дві заявки , і обидві отримали схвалення – по туристичному проекту та по хабу для розвитку громади. ЄС виділив кошти, вони в країні, вони надходили під ці конкретні заявки, але на сьогоднішній день гроші до громад так і не дійшли. Дуже часто люди звинувачують місцеву владу в тому, що вони негідники, що вони не працюють. Що їх всіх треба гнати – це не так, і не всі такі. Дуже часто місцева влада шукає будь-якусь шпаринку, щоб хоч через неї просунути трошки Європи в наше середовище. Ми не займаємось тим, що виходим до людей і щось плануємо – ми вже давно все спланували. І по надходженню коштів чітко маєм план їх витрат на давно визначені об’єкти. Якщо ми стали об’єднаною громадою, то ми відповідаємо за агросектор, за села, які навколо нас знаходяться і в яких людям жити неможливо – в селі немає ні роботи, ні соціальних послуг, ні нормального управління. Ми маєм на сьогодні таку амбітну мету – в контексті сьогоднішнього глобалізованого світу ми боремось за конкурентоспроможність нашого міста і рівень життя його мешканців.

Підсумком спілкування стало усвідомлення того, що ми говоримо з професійними спільнотами про те, що їм болить в місті, як вони бачать розв’язання тієї чи іншої проблеми, і як можна об’єднати зусилля їх спільноти, інших спільнот і влади для вирішення поточних проблемних питань. Тобто це є ідентифікація цих проблем для їх вирішення. Великий бюджет для цього не потрібен. Такі діалоги не є простими, але без таких діалогів говорити про побудови комунікацій неможливо взагалі. Ніколи не буде стовідсоткової підтримки. Завжди будуть люди, які задоволені і які незадоволені. Але в тому й полягає мистецтво публічної політики, що треба домовлятись, треба шукати інтерес, треба пояснювати.

Модератор:
Анастасія Рінгіс, журналістка, співавторка докладу «Міста 2030. Модернізуйся або вимирай».

Учасники:
Юрій Бова, міський голова міста Тростянець

Аліна Дяченко, директорка КП «Інститутрозвиткуміст», Вінниця

Микола Костриця, директор департаменту економічногорозвиткуміської ради м. Житомир

Тарас Кучма, міський голова Дрогобича.

форум «Публічна політика. Діалог заради розвитку» пройшов 19 та 20 жовтня 2018 року за ініціативи Проекту Публічна Політика Всеукраїнської Громадянської Платформи НОВА КРАЇНА.

Форум проводився за підтримки National Endowment for Democracy.

Організаційні партнери Центр Громадянських Ініціатив – ЦЕГРІН, ГО “Агенція “Спільні зусилля”.

Форум проходив в форматі чотирьох дискусійних панелей, відкритої лекції та стратегічної сесії.

Share
Google+