Чому візія виглядає такою утопічною? Чому візія виглядає такою приземленою?

Ці два запитання є взаємовиключними. Для одних людей представлена візія виглядає дуже нереалістичною, відірваною від реальності, збіркою марних фантазій. Натомість для інших це є набір банальностей, прози життя і загальних місць, що не містить в собі значних соціальних інновацій та злету фантазії. Кажуть, коли тебе критикують з обох боків — значить, ти тримаєшся золотої середини.
Основне завдання візії полягає в тому, щоб вказати шлях людям, які ним ідуть. Тому візія містить значну компоненту мейнстріму (основного напряму думки), прикрашену певними інноваційними ідеями. Візія, що складається із самих лише інноваційних ідей, навряд чи буде сприйнята широкими масами, тим більше якщо це ідеї геніальних винахідників-одинаків, які надихають лише їх самих і ніколи не будуть реалізовані. Можна сміливо вийти за всі рамки, але вивести туди ж мільйони людей — навряд чи. З іншого боку, візія має бути досить далеко від сьогоднішніх реалій, аби шлях до неї потребував наполегливої спільної праці. Якщо ви плануєте туристичний похід великою непідготовленою компанією, то Ельбрус буде для вас недосяжним, сусідній сквер — нецікавим і непривабливим, а от Говерла може стати в самий раз.
Важливим компонентом візії є індикатори — дороговкази, які вимірюються об’єктивно, зовнішніми силами. Такі індикатори дозволяють побудувати на основі візії стратегію, що відповідає критеріям проектного менеджменту (SMART): мати конкретні і релевантні цілі, які можна виміряти і досягти за конкретний час зрозумілими кроками. Наявність таких індикаторів і шляхів досягнення суттєвих змін означає, що візію побудовано правильно.