Зустріч ініціативних членів групи «Освіта і наука». 19.09.2014

РЕЗУЛЬТАТИ ЗУСТРІЧІ ГРУПИ «ОСВІТА І НАУКА» 19.09.2014

19 вересня відбулась зустріч ініціативних членів групи «Освіта і наука» – в роботі взяло участь 14 активістів. Головні завдання зустрічі: обмін інформацією про результати роботи та останні заходи, в яких брали участь члени групи, донесення інформації про законотворчі ініціативи у галузі освіти.

Доповідь Наталії Лимонової, координатора групи «Освіта і наука»:

Зустріч з Фюлє

12 вересня після заходів Ялтинської Європейської Стратегії відбулась зустріч з єврокомісаром з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефаном Фюлє. В зустрічі брали участь 6 представників НК, 8 представників РПР, журналісти та помічники пана Фюлє. Зустріч була невимушеною, Штефан Фюлє вів діалог, а не просто слухав доповіді. Особливо активно зреагував на виступ Радміли Гревцової щодо реформи охорони здоров’я. Щодо мого виступу зазначив, що гроші, які Єврокомісія виділяла російським університетам, можна залучити в реформу системи освіти в Україні. Треба зв’язатись з його помічниками і зрозуміти про які механізми йдеться (можливо, про фінансування через програми типу Erasmus Plus). Новину про зустріч можна знайти тут http://novakraina.org/news-2/news/zustrich-z-ehvrokomisarom-shtefanom-fyul

Робочий семінар групи стратегічного аналізу в освіті (Львів)

У вересні я відвідала цей семінар, в роботі якого брали участь як закордонні експерти, так і українські. Українське експертне середовище було представлено співробітниками МОН, профільного Комітету ВР, Академії педагогічних наук, експертами-практиками, фондами, які мають програми у галузі освіти, членами студентського самоврядування, громадянського суспільства (це я про себе). Закордонний досвід презентували представники Європейської асоціації освітнього права і політики Ян де Груф та Чарльз Гленн (дискусія «Освітня реформа та європейський контекст»), Альгірдас Забульоніс (Коментарі до матриці дорожньої карти освітніх реформ плюс дискусія з експертами) і Боудевайн ван Велзен (Стратегії освітніх реформ в перехідних суспільствах).

Що було цікавого:

Досвід спікерів.

Робота над політичними лозунгами для старту реформ освіти.

Інформація щодо економічного базису по освітньому ваучеру.

Доповідь Світлани Калашнікової, заступника директора Інституту Вищої Освіти Академії Педагогічних Наук

Результати у реформуванні системи освіти будуть, якщо консолідувати напрацювання громадянського суспільства з роботою:

Законодавчої влади

Виконавчої влади

Експертного середовища

Першим був прийнятий Закон України «Про вищу освіту», оскільки він уже був розроблений ще за попередньої влади з метою запровадження автономії ВНЗ, на яку постійно зазіхало МОН. Є 4 ризики впровадження:

Ментальний ризик (керівництво ВНЗ не сприймає автономії, розподіленої відповідальності тощо).

Небажання змін (зміни – це вихід із зони комфорту)

Відсутність знань (незнання про світові best practices)

Дефіцит ресурсів (МОН не тягне всі процеси, немає груп допомоги так само, як немає розпоряджень, які наділяють такі групи відповідним статусом).

Інститутом вищої освіти було проведено 5 семінарів для ректорів та інших представників ВНЗ. Працюємо над двома планами:

Що швидко відмінити, щоб стало легше працювати?

Що поступово імплементувати?

Зараз готується базовий закон «Про освіту». Працюють групи окремо по вищий, середній, дошкільній освіті. Перше читання закону має відбутись в лютому. Зарубіжні експерти дали свій відгук. Зокрема щодо ваучеру, необхідно закласти його механізм у базовий закон. Також було вказано на протиріччя концепції нового закону Конституції України у таких пунктах:

Повна середня освіта гарантується державою, тобто єдиний стандарт для всіх робить проблематичним спеціалізацію в старших класах і входить у протиріччя з професійно-технічною освітою.

Приватні школи (за Конституцією тільки державні школи).

Зараз обговорюється структура середньої школи: 5+5+2 або 6+4+2. За цими формулами є серйозна аналітика, їх не можна приймати непродумано.

Що в законі буде:

Компетентнісний підхід.

Фінансування результату, а не процесу.

Незалежне оцінювання.

Також зараз в закон намагаються включити мультимодельність освіти.

Закон про наукову діяльність буде прийматись після базового. Намагаємось закласти в нього такі принципи:

Зміна системи оцінки: орієнтація на результат, а не на процес.

Система фінансування (гроші ходять за проектами).

Передача частини наукової діяльності в університети.

МОН хочуть взяти під себе процес наукової діяльності в університетах, Гріневич хоче запровадити таку систему, яка діє у Великобританії (незалежна рада, яка обирає перспективні проекти).

Закон про професійну освіту. Цей закон буде розглядатись останнім.

Ще одне питання: як відслідкувати позитивні/негативні зміни, які відбуваються в освіті. Які є індикатори для цього? Немає норм статистики по освіті, немає policy experts.

Статистика в освіти:

Інститут змісту освіти – МОН хоче перетворити його на інститут статистики при МОН.

OECD (www.oecd.org) – України в цій системі немає, а це потужна система збору і оброки статистичної інформації.

Цікаве із обговорення

В ході дискусії з’ясувалось, що в Україні є Курс «Школа»  – проект по статистиці в шкільних закладах, який фінансувався ЮНЕСКО. Зараз належить комерційній компанії «Нові знання», яка не може змусити МОН прийняти його на свій баланс і запровадити електронний документообіг. В «Школі» є всі школи України окрім Києва. Цей проект є ідеальною площадкою для впровадження електронного ваучера.

Питання Федора Несторова до Світлані Калашникової:  Яким має бути фокус громадянського суспільства у галузі освіти, оскільки волонтерський ресурс є дуже обмеженим?

Відповідь: На законах, в першу чергу на базовий (рамковий) закон «Про освіту».

Реформи Фінляндії (5 кроків) для зростання економіки

Крок 1: Нова реальність: вчитель – найбільш престижна професія.

Крок 2: Суттєве збільшення заробітку вчителя.

Крок 3: Зміна правил набору в педвузи.

Крок 4: Зміна правила прийому педагогів на роботу.

Крок 5: Зміна системи кваліфікацій.

Наступні кроки

Попередньо було домовлено, що темою наступної зустрічі (на початку жовтня) буде знайомство з системами освіти: балканською, литовською система, грузинською (є експерт Давид Кізірія).

Актуальне питання в освіті:

управління змінами. За посиланням – стаття про конкретний інструмент управління змінами «Матриця змін». Автор статті – Сергій Хромов-Борисов, який 8 вересня зробив майстер-клас для членів «Нової Країни» якраз на прикладі змін у шкільній освіті. Від групи «Освіта і наука» на майстер-класі були Ганна Шишкіна і Віктор Задоянний, тому можна організувати коротку презентацію інструменту.

Долучитись до законотворчого процесу або залучати до нього небайдужих і активних експертів. Особливо актуально це питання для групи дошкільної освіти. Ганна Шишкіна запропонувала долучити до процесу Ірину Бариловську і Володимира Ємельянова, і отримала від них попередню згоду. Також було б добре створити в Google Docs форму, для того щоб в неї записувались всі, хто готовий працювати над законами.