«Грузинський досвід реформ» – так називалася зустріч яка пройшла 27 червня 2014 року у Києво-Могилянській бізнес-школі. Зустріч була організована Громадянською Платформою Нова Країна. Нашими гостями були Давид Сакварелідзе, який обіймав посаду першого заступника Генерального прокурора Грузії, та Георгій Вашадзе, у минулому – заступник Міністра юстиції Грузії. Зараз обидва – члени Парламенту.
Розмова почалася на оптимістичній ноті – грузини вважають, що Україна має величезний потенціал, і якщо в нас вийде змінити країну на краще, то й Грузії простіше буде рухатися далі.
При розпаді Радянського Союзу Грузія отримала тяжкий спадок, зокрема, втратила 75% ВВП – набагато більше, ніж Німеччина після Другої світової війни.
Рівень корупції був захмарним: третина всіх «злодіїв у законі» в колишньому СРСР була грузинами.
Вони контролювали бізнес, уряд, суди. Люди навіть не зверталися до суду, бо це було марно і дорого.
«У вас не все так погано. Ваші злодії в законі – це в основному політики» – сказав Давид Сакварелідзе, колишній перший заступник генерального прокурора.
Знищити корупцію повністю неможливо, але можна і потрібно створювати структури, які будуть її ефективно обмежувати. Ось як це відбувалося у Грузії.
В першу чергу звільнили майже всіх старих працівників і набрали молодих вмотивованих людей.
Це був один із способів зниження того «холестерину», який викликає в держави «закупорку судин». Іншими словами, увімкнулись соціальні ліфти. Бо так звані «люди із досвідом» консервують стару корупційну систему.
До речі, грузинські колеги радять нам в Україні в першу чергу змінити Закон про державну службу, щоб подібна схема запрацювала і в нас.
Далі грузини почали скорочувати кількість перевіряючих та контролюючих органів, а ті, що лишилися – були суттєво реформовані.
Наприклад, було скасовано санепідемстанції. Попри всі побоювання, санітарних проблем стало набагато менше, бо раніше всі знали, що можна порушувати правила і потім «домовлятися», а зараз «домовлятися» нема з ким.
Що ж стосується прокуратури, то було скасовано загальний нагляд прокуратури. Цей орган почав розглядатися як сервіс для клієнтів: потерпілих та свідків. У прокуратурі з‘явилися незвичні співробітники: психологи, які контролювали якість сервісу. Вони телефонували людям, і розбиралися, яке враження склалося після спілкування з прокуратурою. Можна, наприклад, дзвінком викликати людину до прокуратури, і вона кілька днів буде хвилюватися: навіщо викликали? А можна одразу ж розповісти більш докладно мету виклику.
І, звичайно ж, неухильно провадилася політика нульової толерантності по відношенню до корупції.
Ось як вирішувалось у Грузії й таке важливе для нормального функціонування держави питання, як база даних громадян.
Георгій Вашадзе: «Зберігати всі бази даних в одному місці – це не e-government, це монополізм».
Тому всі роботи по збиранню та обслуговуванню баз даних, які можна було віддати на аутсорсинг, були віддані бізнесу. Особливо у селах, де не було комп‘ютерів, отже, там довелося вчити людей і віддавати розвиток центрів бізнесу, аби він навчився на цьому заробляти.
В Грузії вважають, що сервіс має бути проактивним. Скажімо, вам виповнилось 65 років, і ви починаєте збирати документи на пенсію. Проактивний сервіс – це коли вам виповнилось 65 років, і ви отримуєте смс: «вітаємо, вам 65 років, вам нараховано пенсію».
Георгій Вашадзе розповів про пілотний проект з міністерством юстиції України. Для того, аби спростити операції з реєстрації компанії, треба відсікти усе зайве, знищити момент прийняття рішення, зробити процес автоматичним.
Сьогодні отримання необхідного документу в Грузії виглядає так: ви приходите, робите замовлення на документи, обідаєте в кав‘ярні прямо в Домі юстиції і, виходячи, забираєте готовий новий документ, наприклад, паспорт.
Свого часу Грузія знайшла гроші на Будинки юстиції (знаменитий грузинський проект єдиних центрів адміністративних послуг), передавши усе на аутсорсинг бізнесу. Держава з того нічого не отримує, але й нічого не витрачає, проект є повністю самоокупним.
Безумовно, для впровадження такого проекту в Україні потрібна політична воля. Але зараз ми, українці, не маємо іншого виходу.
Георгій Вашадзе сказав, що зараз у Грузії перемога є в усіх тих сферах, де виникла конкуренція. Там же, де нові сили не змогли організувати конкуренцію, – вони програли.
Давид Сакварелідзе додав, що любов до законів властива не лише демократіям, але й авторитарним режимам. Вони використовують закони, щоб перекривати можливості.
На думку Давида, має щезнути різниця між правильним та можливим. Усе, що правильно, не може бути неможливим. Посилання на війну, парламент та інші перепони мають бути відкинуті, бо в України наразі немає вибору.
Сьогодні в Грузії чиновники декларують абсолютно все майно, а все, що незаконно придбане – конфісковується.
Сьогодні рівень довіри населення до поліції у Грузії становить 87%. Вищий рівень довіри існує лише в США та Фінляндії.
Ці зміни вражають. Можна, звичайно, сказати, що Грузія – маленька країна, через те легко було проводити реформи. По-перше, не так вже й легко. А по-друге, Україна – велика країна, отже, в нас набагато більше талановитих людей, через те й реформи мають іти швидше та легше.
На завершення зустрічі Давид Сакварелідзе та Георгій Вашадзе сказали: “Ми не будемо копіювати в Україні те, що було впроваджено в Грузії. Ми будемо впроваджувати нове покоління рішень – спочатку в Україні, а потім і в Грузії».
В Україні зараз непрості часи, але війна не є перепоною для проведення реформ. Навпаки, це найкращий час. Варто лише звернути увагу на те, як вплинула свого часу на розвиток Грузії російсько-грузинська війна 2008 року.
Грузія і Україна – цього замало. Поки ми не реформуємо Росію, роботу не закінчено.
Висловіть свою думку