28-30 серпня відбувся останній модуль занять Школи Мерів – унікального освітнього проекту, що має на меті підготовку якісно нового покоління міських голів.
13 команд з різних регіонів України протягом літніх місяців засвоювали знання та навички, які допоможуть побудувати і реалізувати ефективну стратегію розвитку міст. Заняття проходили в стінах Києво-Могилянської бізнес-школи, яка спільно з Громадянською Платформою Нова Країна стала одним зі співзасновників проекту. В якості викладачів виступили відомі експерти, політики та активісти з України та Європи.
Наразі в Школі Мерів відбувся попередній захист стратегій розвитку міст, вже скоро учасників чекає подорож до Польщі. Там команди пройдуть стажування, під час якого поглибляться в особливості роботи місцевих рад та, сподіваємось, вберуть найкращий досвід західних партнерів для успішного здійснення реформ в України.
Отже, якими мають бути мери Нової України? Відповідь ми намагались знайти під час інтерв’ю з керівником проекту Русланом Роховим, координатором групи «Відповідальність влади» ГП Нова Країна.
Руслане, розкажіть, як все починалось і що надихнуло Вас на створення Школи мерів?
– Віра в те, що розмови про децентралізацію – це не порожня декларація. Коли минулого року було прийнято концепцію реформи, яку позитивно оцінили експерти і розпочались реальні кроки, ми відчули політичну волю і можливість змін. І одразу почали аналізувати, де можемо бути корисними, щоб не дублювати діяльність, яку вже здійснюють експерти, держава або інші громадські організації.
І що саме вдалось виявити?
– Що слабкою ланкою є питання підготовки кадрів. Стало зрозуміло, що після того, як реформу проведуть і повноваження та відповідальність перейдуть на місця, там не буде людей, які б якісно використали ці повноваження. Були люди з високим рівнем мотивації, але майже всім не вистачало компетенцій для ефективного управління розвитком міст та регіонів.
«…саме реформа децентралізації була одним з каталізаторів успіху, поштовхом до розвитку польських міст»
Як з’явилась ідея побудувати програму на досвіді східноєвропейських країн Вишеградської четвірки?
– Як людина, яка багато років вболіває за місцеве самоврядування і реформу децентралізації, я був позитивно вражений польським прикладом, що є найсвіжішим і найближчим. Вони також були пострадянською країною і зуміли багато чого зробити. Моє переконання, що саме реформа децентралізації була одним з каталізаторів цього успіху, поштовхом до розвитку польських міст.
Ідея досить швидко перетворилась в проект?
– В кінці минулого року ми поспілкувалися з рядом організацій, зокрема прийшли в Національний Демократичний Інститут і запропонували створити сучасну освітню програму для підготовки кваліфікованих кадрів. Нам відповіли, що це класна ідея і треба розробити проект. На кінець січня – початок лютого вже була готова концепція, потім почали писати бюджет.
15 травня відбулась публічна презентація проекту, до червня проходив відбір кандидатів, а вже на початку червня розпочався навчальний процес. Так що можна сказати, ідею вдалось втілити досить швидко.
«…це мало бути щось зовсім несхоже на радянську вищу освіту…»
Хто ще долучився до створення проекту?
– Школа Мерів – спільне творіння 5-ти організацій-партнерів: Громадянської Платформи Нова Країна, Агенції з питань стратегічних комунікацій та розвитку “Спільні зусилля”, Києво-Могилянської Бізнес Школа, Інституту політичної освіти, ГО “Громадська рада “Смарт сіті”.
Сьогодні бізнес-школи проявляють значну активність і стають базою для модернізації освіти в Україні. А як розпочалась ваша співпраця з КМБШ?
– Зрозуміло, що чим більше партнерів, тим менший бюджет, тому що хтось вкладається інтелектуальним ресурсом, хтось приміщенням, хтось ще чимось. Власне, нам був принципово необхідний в якості партнера навчальний заклад і бажано бізнес-школа, яка по-іншому веде освітній процес. Тобто це мало бути щось зовсім несхоже на радянську вищу освіту, яка, на мою думку, є недосконалою.
Під час зустрічі із заступником декана Києво-Могилянської бізнес-школи В’ячеславом Геращенко ми одразу порозумілися, і вони підтвердили, що готові бути нашим партнером. КМБШ ідеально підходила в якості платформи для інноваційної освітньої програми. Вони мають значні ресурси і дають необхідні знання для того, щоб сформувати належні компетенції в людей, навчити їх ефективно керувати та системно мислити.
Яку роль зіграла в організації Школи ГП Нова Країна?
– В рамках групи «Відповідальність влади» ГП Нова Країна, ми постійно намагались робити різні активності для підвищення не тільки відповідальності влади, але й рівня компетенцій, щоб влада була більш ефективною. Тому Нова Країна однією з перших підтримала створення Школи Мерів.
«Ми вирішили зробити велику інтелектуальну інвестицію в людей і не хотіли, щоб ця інвестиція була даремною…»
Було важко проводити відбір кандидатів?
– Безумовно, але зараз ми впевнені, що зробили правильний вибір. В нас були 3 основні критерії. Спроможність, Якість та Вмотивованість. За першим критерієм, ми розглядали попередній бекграунд діяльності в громадах, а також реальні шанси кандидатів на перемогу в місцевих виборах. Це пілотний проект, ми його робили умовно безкоштовним, тобто учасники оплачували проїзд і проживання, але за освітній процес вони не платили. Ми вирішили зробити велику інтелектуальну інвестицію в людей і не хотіли, щоб ця інвестиція була даремною, тому обирали тих, хто вже активно займається громадською діяльністю.
Тобто це могли бути як люди з досвідом державної служби, так і на 100% «нові обличчя»?
– Це могли бути бізнесмени, меценати, юристи, громадські активісти та навіть діючі держслужбовці, які мають успіхи в сферах правозахисту, лобіювання важливих змін або реалізації корисних проектів для громад. Та вони мусили бути впізнаваними, аби мати передумови для перемоги на виборах.
«…відбирали тих, хто насправді хотів вчитися, щоб підвищити власні компетенції і принести користь суспільству»
А що ви вкладали в поняття «якості» кандидатів?
– Кожен з кандидатів написав есе на тему: «Яким я бачу своє місто через 10 років?». Ми розглядали глибину розуміння і бачення, чи мають люди власну точку зору щодо перспективу розвитку міста. Якщо людина розглядала владу заради влади – нам це було нецікаво. Оцінюючи есе, ми також намагались зрозуміти, наскільки кандидат усвідомлює, що на нього очікує, тобто як розуміє роль і задачі міського голови.
Безумовно, мотивація відігравала значну роль. Ми дивилися, наскільки людині важлива ця освіта, для чого і як вона її хоче використати. І відбирали тих, хто насправді хотів вчитися, щоб підвищити власні компетенції і принести користь суспільству.
Чи багато серед учасників проекту тих, хто не має досвіду роботи при владі?
– Практично всі не мають подібного досвіду, за деякими винятками. Серед слухачів програми жодного діючого мера, є колишні заступники, є перший заступник діючого міського голови Житомира, але більшість людей – це підприємці, активісти, наймані працівники.
А скільки заявок на участь ви отримали?
– У нас був конкурс майже 3 людини на місце. На сторінці проекту у Фейсбуці можна ознайомитись із статистикою щодо роду діяльності, освіти, віку, гендерної ознаки. Загалом там є багато цікавої інформації у процентах і пропорціях про перших учнів Школи Мерів.
Міста, які представляють 13 команд-учасниць Школи Мерів
«Житомир став винятком…»
У проекті беруть участь 13 команд, кожна з яких складається з мера та ще трьох людей. Вони подавались разом чи об’єднувались за підсумками відбору з окремих кандидатів?
– Всі, хто зараз навчається, подавались командами. Можна було подаватись окремо, але ми одразу попереджали, що якщо кількість командних заявок буде перевищувати кількість міст, то індивідуальні заявки розглядатися не будуть.
Ви не думаєте, що таким чином відрізали потенційно сильних кандидатів?
– Нам важливо, щоб команди були згуртовані, щоб не було такого, що в одній команді декілька кандидатів і вони борються між собою. Адже вони таким чином нівелюють конкурентні переваги та обидва програють. І навіть якщо вони домовляться і лідер буде один, існує ризик, що команда не встигне до кінця сформуватися, а значить не буде ефективної взаємодії.
І все ж, як нам відомо, конкуренції всередині Школі уникнути не вдалось?
– Так, ми все ж таки зробили один виняток і переглянули правило, що не може бути з одного міста двох команд. Житомир став цим винятком. Таке рішення наша відбіркова комісія прийняла у зв’язку з тим, що обидві команди з Житомира на порядок перевищували за якістю конкурентів з інших міст. Подивимось, що з того вийде.
«Мета Школи Мерів – навчити людей що робити, якщо вони раптом виграють. Якщо їм не пощастить і впаде такий тягар на плечі…»
Як ви взагалі оцінюєте перспективи і шанси цих 13 команд на виборах?
– Питання шансів залежить від багатьох факторів і ми не можемо передбачати майбутнє. Мета Школи Мерів – навчити людей що робити, якщо вони раптом виграють. Якщо їм не пощастить і впаде такий тягар на плечі – відповідати за розвиток громад, що їм робити з цим – от цьому ми навчаємо.
На мою думку, щонайменше половина команд має дуже великі шанси на перемогу, решта залежить від підтримки, ресурсів, позиції їхніх партій та різних політичних нюансів. Ми не втручаємось в політичну гру, наш проект є освітнім та аполітичним.
«…мер без фракції в міській раді – то ніхто…»
Стосовно ресурсів. Всі команди-учасники проекту належать до політичних партій?
– Більша частина. Декілька команд готувалися як непартійні, але упродовж навчання майже всі долучилися до партій, усвідомивши, що без цього не заведеш людей в міську раду. А мер без фракції в міській раді – то ніхто, бо якщо в нього немає своєї більшості, він може що завгодно пропонувати, але нічого не буде проходити.
Повертаючись до програми навчання, які модулі, на вашу думку, були найбільш корисними для учасників проекту?
– Це складне питання. Кожен з учасників Школи Мерів прийшов зі своїм бекграундом. І кожен заповнив свої прогалини. Програма побудована таким чином, щоб давати комплексні знання. Паралельно з теоретичними та інтерактивними заняттями, учасники працювали над стратегіями розвитку міст, які вони також зможуть доповнити після стажування в Польщі.
“Ми виступаємо активізаторами – і намагаємось, аби надалі ініціатива йшла від людей”- Yuriy Fylyuk
Сьогодні в більшості закладів розпочинається новий навчальний рік, а Школа Мерів навпаки готується до випуску. Символічно?
– Так, це був останній, 8 модуль занять в КМБШ. В неділю команди представили проекти розвитку на попередній захист. Ми приємно вражені тим баченням і ідеями, які містять стратегії наших учасників. А щодо символізму – нічого особливого, ми просто хотіли завершити програму якомога раніше, щоб команди взяли повноцінну участь у передвиборчій кампанії.
Остаточний захист проектів ще попереду? Яким буде останній етап Школи Мерів?
– 6-го вересня ми їдемо на стажування в Польщу. В програмі 3 міста: Краків, Познань і Люблін, де ми будемо вивчати досвід управління місцевим розвитком. Будемо говорити про реформу децентралізації та що вона їм дала, про стратегії розвитку, як вони реалізовуються та фінансуються, яка роль міського голови у втіленні стратегії. А потім з оновленим баченням і новими ідеями допрацюємо проекти.
Як не банально, та останнє питання завжди про плани на майбутнє. Школа Мерів продовжить роботу?
– Пілотний проект виявився успішним і ми маємо намір продовжувати. Наразі ведемо перемовини з Міністерством регіонального розвитку, до речі віце-прем’єр Геннадій Зубко засвідчив важливість нашого проекту і виступив в рамках одного з модулів з лекцією про децентралізацію.
Спільно з Асоціацією міст за підтримки Міністерства регіонального розвитку, а також залучивши польських партнерів, ми сподіваємось зробити Школу Мерів системним проектом. Після виборів плануємо навчити за цією програмою максимальну кількість міських голів, щоб вони мали всі необхідні компетенції, могли займатись місцевим розвитком і нести ту високу відповідальність, яку на них поклала громада.
Висловіть свою думку