Особливість проекту «Уроки Нової Країни» – у активній взаємодії і спільному пошуку істини. Наші спікери не приходять з готовими рецептами і не закликають слідувати певним принципам. Натомість вони прагнуть створити дороговкази в серцях і головах людей, підвести їх до унікальних висновків, які допоможуть віднайти власну гармонію та ціннісні орієнтири.
«Все, що є значущим в цьому світі, має відношення до цінностей»
Анна Валенса
Інтерактивна лекція соціального філософа та професійного фасилітатора Анни Валенси зібрала більш ніж 50 людей різного віку та соціального статусу. Студенти та пенсіонери, науковці та підприємці, волонтери Нової Країни та активісти з інших організацій зустрілись у Медіацентрі Нової Країни, щоб не тільки послухати доповідь, але й разом порозмірковувати над темою цінностей та їх зв’язком з цілями людини та всього суспільства.
На початку зустрічі Анна Валенса запропонувала учасникам самим визначити коло питань для обговорення. Що найбільше турбує свідомих громадян, які прагнуть «керуватися цінностями» в усіх сферах життя? Перш за все, це такі теми, як: пошук балансу в групах людей, що знаходяться в різних ціннісних парадигмах («Що робити тим, хто усвідомлює, в спільноті, що не усвідомлює?»); виховання цінностей в державі і припустимі межі вторгнення; випробування цінностей цинізмом; поняття недоторканих цінностей і ціннісного імунітету, умови масової зміни ціннісної парадигми, а також методики оцінювання цінностей.
«Для кожного з нас цінності мають суб’єктивну вічність. Для них не існує жодних часових меж, і саме цим вони відрізняються від цілей» – пояснює Анна Валенса. Вона наголошує, що коли людина говорить про цінності, які для неї є важливими, це проявляється в кожному русі її тіла. Тому питання щирості та обману – це теж є темою цінностей
В ході зустрічі учасники познайомились з основами соціальної філософії і розглянули базові моделі цінностей: піраміду потреб Абрахама Маслоу, модель спиральної динаміки Клера Грейвза, квадранти Кена Уілбера та піраміду логічних рівней Роберта Ділтса.
Проте найбільшу увагу та інтерес учасників викликала модель психологічних віків, яка, на думку Анни Валенси, є чудовим інструментом роботи з різноманітністю. Модель являє собою матрицю на основі 2 напрямків: горизонталь – матеріальне творення і споживання та вертикаль – духовне творення і споживання. В результаті перетину виділяються 4 квадранти: дитинство, юність, дорослість і зрілість. Кожен з них характеризує певний психологічний вік, його потреби, інтереси та цінності.
Дитинство – психологічний вік категорії людей, до якої відносяться діти, пенсіонери та працівники бюджетної сфери. Основною потребою цієї категорії є безпека, а найважливішою цінністю – довіра собі, оточенню та світу. Серед інтересів дитинства: гра з гарантовано безпечним результатом, творчість та натхнення.
В «психологічній» юності основною потребою є самовираження, а найбільшою цінністю – свобода. Саме до цієї категорії психологи відносять творчих людей, студентів, інноваторів та стартаперів, що прагнуть перебувати в атмосфері виклику. До інтересів юності відносять навчання, потребу у зворотному зв’язку, самозатвердження.
«Завдання юності: придумати «як я хочу жити» – зазначає Анна Валенса. Якщо розглядати нації через призму моделі психологічного віку, то олігархічна модель в державі пов’язана з періодом юності нації.
Наступним етапом психологічного розвитку є дорослість. Базові потреби дорослих: самостійно керувати ресурсами, вести конструктивний діалог, серед ключових інтересів: діла, проекти, результати. До цієї категорії відносяться переважно управлінці та бізнесмени, а головні цінності «дорослості» – це самореалізація, успіх і статус.
Такі цінності, як бачення, віра, досвід, мудрість, цілісність, творення і підтримка традицій, розвиток наступних поколінь є притаманними зрілості – найстаршому психологічному віку. Представники експертного середовища, лідери думок, іноді політики, стратеги, інвестори – більшість з них «психологічно зрілі» і основною їх потребою є внесок. Вони прагнуть створити навколо атмосферу поваги, прийняття, спокою.
Перевагою моделі «психологічних віків» є її практичність і можливість застосування як до окремих людей, так і до спільнот, і навіть народів.
«Тема «увірваного терпця» дуже популярна в Україні»
Анна Валенса
На думку Анни Валенси, «ми українці – недосамовиражена нація», в якої до останнього часу не було ідентифікації, «мрії про себе».
«Якщо ми не встигли «домріяти», то не зможемо і втілити» – наголошує філософ. Таким чином, Україна, як будь-яка молода держава, потребує первинної самооцінки і визначення «як саме ми хочемо жити». Тільки тоді буде шанс досягти омріяного щасливого майбутнього.
Висловіть свою думку