Стратегічна сесія «Нове місто – Бровари» передбачувано стала наймасштабнішим та найбільш представницьким заходом третього сектору Броварів з моменту перемоги Революції Гідності.
А поклавши руку на серце, треба визнати, що в «осяжному минулому» Броварів нічого подібного досі не відбувалося взагалі. Майже 70 учасників семигодинної сесії – солідний показник навіть для Києва, де не завжди вдається зібрати таку кількість людей на аналогічні заходи. Проте в цьому випадку визначальною, звісно, стала не кількість, а якість персон, які взяли в цьому участь. Минулої суботи відбулася та сама «Велика Розвіртуалізація» громадського активу Броварів, який нарешті зібрався в одному місці та в один час, аби спробувати зрозуміти – яким містом Бровари може і має стати в майбутньому. А головне – що для цього має зробити громада?
Відразу забігаючи наперед слід сказати, що на це головне запитання конкретної та всеохоплюючої відповіді поки знайти не вдалось. Незважаючи на сім годин обговорення та десятки списаних листів з ідеями, пропозиціями, а інколи – просто мріями про те, що саме потрібно змінити або створити у Броварах для того, аби місто стало більш комфортним для життя. Когось це розчарувало, когось надихнуло на ще активнішу роботу, хтось дратувався, що відразу після сесії так і не зміг вийти з повним баченням нового міста або конкретними проектами. Однак, як підсумував наприкінці заходу його ведучий, досвідчений фасилітатор Дмитро Мельник, котрий вже не один рік проводить подібні сесії в різних містах України, такого результату, коли «все всім стало ясно» за один день у принципі досягти неможливо.
«Це робота на роки, перші відчутні результати, як правило, можна оцінити в середній перспективі два-три роки. І сьогодні ми бачимо, як це відбувається на практиці інших міст, в яких вже розпочали подібну програму». Вже «не на камеру», після сесії додав: незважаючи на неоднозначну реакцію учасників, на цій першій сесії броварчани, насправді, показали вражаючі результати. «Далеко не в кожному місті подібне вдається», – переконаний Мельник.
Частина перша. Надихаюча.
Захід розпочався із запізненням приблизно на 40 хвилин, незважаючи на те, що за день до його початку організатори і так змістили старт з 11:00 на 12:00. Пов’язано це було з громадською панахидою за загиблими броварськими бійцями, з якими місто прощалося також цієї суботи. Багато учасників «Нового міста – Бровари» не могли не віддати останню шану броварським захисникам, які поклали свої життя у боях на Донбасі, тож мусили почекати, доки завершаться траурні урочистості на Майдані Свободи. Зрештою, і сама сесія розпочалася з хвилини мовчання за всіма полеглими українськими воїнами.
Затим вступне слово взяли організатори заходу: Андрій Качор та Аліна Дяченко від «Маєш право знати», Антоніна Юрченко від Громадянської платформи «Нова країна», Олег Берестовий та Валентин Гаврищук від «Молоді ДемАльянсу», відомий громадський активіст Андрій Саук.
Ініціатори сесії говорили про те, що в той час, коли війна триває на зовнішньому фронті проти агресора, вона не має припинятися і на внутрішньому: проти корупції, неефективності влади, проти зловживань чиновників та інших проблем, які не дають нормально розвиватися як країні в цілому, так і конкретним містам і селам.
Тож ця сесія має стати не лише початком створення великої та ефективної громадсько-політичної «тусовки» у Броварах, але й у перспективі народити фундаментальну ідеологічну та ресурсну базу для розуміння стратегії розвитку Броварів на найближчі роки. І безумовно, сесія «Нове місто – Бровари» має надихнути учасників на розробку та втілення конкретних міських проектів: від локальних короткотермінових на кшталт велодоріжок або «коворкінгів» до масштабних інфраструктурних зрушень, що можуть змінити обличчя міста, його «призначення» та майбутнє в довготерміновій перспективі. Наприкінці вступної частини організатори з приємністю вручили подяку ресторану «Чарівна Тайстра» та його господарю Олександру Резніку, адже заклад не лише безкоштовно надав для проведення сесії свою найбільшу залу, але й пригостив учасників вишуканим бенкетом.
Ну, а далі учасники разом з організаторами опинилися «у руках» вже згаданого фасилітатора Дмитра Мельника та його колеги Павла Козелецького.
Без зайвої «розкачки» тренери розпочали першу вправу: розподілили усіх попарно та запропонували кожному тандему учасників за півтори-дві хвилини розповісти партнеру своє бачення Броварів, яким місто мало би стати для комфортного життя усіх мешканців. Відтак до цього мовчазний і дещо сонний гурт людей в секунду перетворився на «збуджений вулик»: видно було, що в присутніх «накипіло» і кожен мав, що сказати і чим поділитися з приводу того, що є поганого в місті та що було би добре змінити, аби воно стало кращим.
За вказівкою фасилітатора пари щоразу обмінювались партнерами, питання для обговорення також дещо змінювали формулювання. Тож за якихось півгодини більшість учасників встигли не лише перезнайомитись один з одним та поспілкуватись віч-на-віч, але й зрозуміти, що кожен з них персонально хоче змінити в місті. В результаті вправи поступово почала вимальовуватися загальна картина і, фактично, створювався подальший «дух» цієї стратегічної сесії.
Після такої форсованої розминки перейшли до другого етапу: інвентаризації наявних ресурсів міста. Учасники знову були розділені на групи, але цього разу вже по 15 чоловік. Кожна група мала інвентаризувати власний напрямок: економіку, транспортну інфраструктуру, соціокультурну сферу, галузь освіти тощо.
Декому така вправа здалась дитячою забавкою, але вже після презентацій груп багато учасників зізнавались, що окремі відомості про місто для них стали справжнім відкриттям і нарешті допомогли скласти загальну «картинку» про Бровари: які вони насправді великі та багатогранні.
А ще – де приховано поки нерозкритий потенціал, в чому головні «козирі» Броварів та переваги у порівнянні з іншими містами, які сфери перебувають в занепаді, а які потрібно негайно створювати та розвивати, поки не втрачений момент. Усі ці напрацювання протоколювались в режимі реального часу на фліпчартах, аби потім була змога систематизувати цю інформацію для роботи наступних груп під час наступних сесій.
Частина друга. Філософська.
Після довгоочікуваної і смачної обідньої перерви, під час якої учасники отримали змогу поспілкуватись неформально та сфотографуватись на тлі головного банеру заходу, робота продовжилася.
Тепер учасники на основі випрацюваної інформації мали створити образ або кілька образів міста, спробувати визначити його головну «фішку», яка потім може стати основою не лише для створення нового бренду Броварів, але й стати навігаційною точкою для прийняття подальших стратегічних рішень. З цим виникли певні проблеми, які, крім усього іншого, продемонстрували неоднорідність присутньої публіки та різні думки з приводу того, в якому напрямку мають рухатись Бровари у найширшому розумінні цього слова. Робота над визначенням образів зрештою перейшла у майже філософську дискусію щодо глобальних питань, на кшталт чи має місто перетворюватись у бетонні джунглі хмарочосів і стати «силіконовою долиною», або ж лишатись тихою гаванню під серцем столичного Києва і намагатись максимально зберегти затишний провінційний відтінок з котеджною забудовою.
Проговорювались різні варіанти, а ще більше – обдумувалось, поки дехто вже не почав нервувати, «вимагаючи» конкретики по завершенню заходу. Зрештою фасилітатор дав зрозуміти, що сам факт подібної дискусії, коли містяни намагаються досягти консенсусу щодо настільки глобальних і складних запитань, – дуже показова і важлива річ. Це значить, що досі такі питання належним чином не піднімалися перед громадою, а тому подібне обговорення обов’язково має відбутися до того, як буде продовжена саме «проектна» робота, адже без фундаменту споруджувати будинок просто не має сенсу. Відтак лише наприкінці сесії стало зрозуміло, що цього разу йшлось про спробу створити саме цей фундамент – звідси і назва «стратегічна сесія» – і лише згодом, коли люди «переварять» та осмислять всю отриману, надану і створену цього дня інформацію – лише тоді громада зможе чітко побачити ціль, до якої необхідно рухатись, та стане готовою вирішувати міські проблеми комплексно, а не точково, як це відбувається у Броварах сьогодні.
Частина третя. Розчарування, окрилення чи полегшення? А також – «стихійна конкретика».
Подібний підсумок фасилітатора влаштував далеко не всіх учасників. Дехто не приховував, що розчарований результатами сесії, адже очікував дещо іншого. Водночас більшість ділилася власним захопленням від останніх семи годин свого життя та намагалась пояснити «розчарованим», яку насправді користь сьогодні отримало активне броварське суспільство. Єдине, що не викликало суперечок серед усіх учасників, – це те, як багато запитань лишились відкритими і яка маса роботи ще попереду.
Однак конкретики все-таки «не вдалося уникнути». Питанням, що однозначно об’єднало майже всіх присутніх, стали спроби міської ради всупереч протестам громади вже на сесії 5 березня затвердити новий Генеральний план Броварів. Це питання піднімалось у виступах багатьох учасників і зрештою більшість прийшла до думки, що у випадку, якщо міські депутати таки «протягнуть» новий Генплан на голосуванні, це може стати «клінічною смертю» Броварів як мінімум на найближчі кілька років. А відтак більшість ідей та проектів, що їх згенерують активісти, будуть нівельовані протизаконним рішенням міської влади, а відтак розпочнеться незворотній процес перетворення Броварів на ще одну Троєщину під Києвом: безликого сірого спального району з вирубаними зеленими зонами, відсутньою соціальною інфраструктурою та зараженого вірусом МАФів, що розрозстаються містом за принципом ракової пухлини. І перші ознаки цього процесу видно вже сьогодні. Відтак вже на цій стратегічній сесії стихійно утворилась група людей, котрі вирішили об’єднати зусилля, аби не допустити прийняття Генплану в такій редакції та вимагати від влади передбачених законом громадських слухань з цього питання.
Вже за день після сесії, 2 березня відбулося перше засідання цієї робочої групи, де був запланований комплекс заходів з боку громади, аби перешкодити місцевій владі прийняти це протизаконне рішення. Тож, як бачимо, першим конкретним проектом учасників стратегічної сесії все ж таки стала справа «відвойовування» власного міста перед тим, як почати його розбудовувати. І це також дуже чітко демонструє нинішні реалії Броварів: міста, яке досі перебуває в режимі внутрішньої окупації з боку депутатів та мерії, обраних за режиму Януковича. А значить, міста, яке не припиняє боротьби за власну свободу.
Замість епілогу:
Стратегічна сесія «Нове місто – Бровари» лишила по собі далеко неоднозначні враження. Ті, хто прийшов сюди заради отримання блискавичних результатів та «дорожньої карти» проектів, що мають відразу «змінити все», вочевидь лишився не вповні задоволеним. Ті, хто ще до початку заходу розумів різницю між «проектною сесією» та «стратегічною сесією» – або зрозумів це в його процесі – стали свідками досі безпрецедентного для Броварів зрізу суспільної думки в режимі реального часу, а відтак полишав «Чарівну Тайстру» з величезним масивом нової інформації, на «переварювання» якої піде не один день. Однак у кого б яке враження не залишилося наприкінці, захід з гучною назвою «Нове місто – Бровари» вписав абсолютно нову сторінку в історію розвитку громадянського суспільства цього міста і кинув виклик усьому третьому сектору Броварів, поставивши нас перед новим випробуванням та запитанням: чи готові ми брати на себе відповідальність за своє місто навіть в умовах деструктивної позиції наявної міської влади та невиразної поведінки сучасної міської опозиції. А відтак – чи має активна частина броварського суспільства достатню кількість терпіння, рішучості та натхнення для того, аби почати системну роботу над перетворенням свого власного міста зі спального району на повноцінний та самодостатній «поліс». Чи все гаразд з рішучістю і терпінням – покаже час. А щодо натхнення – «Нове місто – Бровари» ще довго лишатиметься його джерелом. До наступної сесії.)
Фото Тетяни Дубченко
Текст: Андрій Качор, Незалежний журналіст, громадський активіст
Висловіть свою думку