На сьогодні, як і в попередні роки незалежності України гострою є проблема протидії зловживанням, які завдають збитків державному та місцевим бюджетам та посягають на економічну безпеку країни в цілому.
Необхідність вирішення цього питання визначено у Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015 (далі – Стратегія). Зокрема серед актуальних загроз національній безпеці України (розділ 3 Стратегії) вказано економічну кризу, виснаження фінансових ресурсів держави, зниження рівня життя населення. Однією з причин виникнення такої загрози є високий рівень “тінізації” та криміналізації національної економіки, кримінально-кланова система розподілу суспільних ресурсів.
Одним з основних напрямів державної політики національної безпеки України відповідно до п. 4.4. розділу 4 Стратегії є реформування та розвиток розвідувальних, контррозвідувальних і правоохоронних органів України, що має здійснюватися на основі принципів верховенства права, патріотизму, компетентності, департизації, доцільної демілітаризації, координації та взаємодії, розподілу завдань і усунення дублювання функцій, демократичного цивільного контролю та прозорості.
Аналіз поточної ситуації в правоохоронній сфері показує, що питання усунення дублювання функцій у сфері економічної безпеки залишається не вирішеним, а існуюча система навіть після прийняття законів «Про національну поліцію» та «Державне бюро розслідувань» має всі шанси успадкувати існуючий в попередні роки принцип «колективної безвідповідальності» за стан протидії злочинам у бюджетно-податковій сфері, коли безкомпромісну боротьбу з економічною злочинністю демонструють всі правоохоронні органи, а спитати за прорахунки немає з кого.
Сьогодні ми також маємо ситуацію, що протидіяти зловживанням у економічній сфері взялися Національна поліція та слідчо-оперативні підрозділи ДФС – фактично нереформована податкова міліція.
Створення нової Служби фіскальних розслідувань (Фінансова поліція) розробленого у відповідності з визначеними напрямами державної політики національної безпеки України, а також іншими концептуальними актами держави покликаний сприяти якісній реалізації податкової реформи, яку запропоновано реалізувати проектом Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації».
Крім того створення єдиного органу для попередження, виявлення, розкриття та розслідування економічних злочинів проти держави передбачено ч. 2.6.11. п.п. 2.6. «Реформа публічних фінансів» п. 2 «Реформа публічного адміністрування» розділу VII Коаліційної угоди, підписаної депутатами Верховної Ради України VІІІ скликання, що передбачає розділення сервісної та правоохоронної функцій фіскальної служби шляхом створення єдиного органу для попередження, виявлення, розкриття та розслідування економічних злочинів проти держави.
Про необхідність реформування податкової міліції та підрозділів, що здійснюють протидію економічним злочинам у складі інших правоохоронних органів йшлося ще понад сім років тому. 15 лютого 2008 року, розглянувши питання щодо ходу реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів, Рада національної безпеки і оборони України схвалила проект Концепції реформування кримінальної юстиції України (далі – Концепція) і запропонувала Президентові України затвердити Концепцію.
Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008 ця Концепція була затверджена.
Згідно із зазначеною Концепцією передбачено, що для виконання завдань щодо проведення досудового розслідування податкових, фінансових та митних злочинів і кримінальних проступків податкова міліція має бути відокремлена від Державної податкової служби України (на сьогодні ДФС України) і реорганізована у самостійний орган кримінальної юстиції в системі Міністерства фінансів України – фінансову поліцію.
Також концепція передбачає, що у результаті реформування системи органів кримінальної юстиції досудове слідство має бути покладено на:
1) національну поліцію;
2) фінансову поліцію;
3) військову поліцію;
4) слідчий підрозділ Служби безпеки України;
5) спеціально утворений орган досудового розслідування корупційних правопорушень (антикорупційний орган).
На сьогодні більшість із вказаних п’яти пунктів виконано. Створено Національну поліцію, Національне антикорупційне Бюро, та Державне бюро розслідувань, яке перебрало функції розслідування у органів прокуратури та СБУ (повноваження СБУ обмежено веденням досудових розслідувань кримінальних правопорушень у сфері національної безпеки і оборони та пов’язаних з тероризмом).
Відкритим фактично залишається лише створення фінансової поліції, яким має бути закріплено чітке розмежування завдань правоохоронних органів та усунуто дублювання їх функцій.
Необхідно зазначити, що протягом останніх 7 років було здійснено низку спроб підготовки та прийняття закону про нову службу з протидії фіскальним (податковим) злочинам.
Всі вони були ініційовані або Урядом або самими правоохоронними органами і врешті-решт не підтримувалися Верховною Радою України оскільки не відповідали прийнятій Концепції реформування кримінальної юстиції та не вирішували проблеми захисту фінансово-економічних інтересів держави.
Затягування цього процесу, відсутність гідного фінансового забезпечення та практично замовний характер роботи органів, що протидіяли вказаним злочинам призвели до фактичного нівелювання ефекту від їх роботи. Також, хибний підхід до реформування правоохоронних органів, які мають протидіяти фіскальним та іншим фінансовим злочинам призвів до вимивання кадрового потенціалу та відходу існуючої системи таких органів від економічного і правозахисного характеру їх діяльності.
Варто зазначити, що проблема дублювання функцій залишається. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 830 утворено міжрегіональний територіальний орган Національної поліції – Департамент захисту економіки.
При створенні такого підрозділу не дотримано процедури, визначеної законом. Так, у частині 3 статті 13 закону “Про національну поліцію” визначений вичерпний перелік з шести підрозділів Національної поліції, до якого входять:
– кримінальна поліція;
– патрульна поліція;
– органи досудового розслідування;
– поліція охорони;
– спеціальна поліція;
– поліція особливого призначення.
В цьому списку немає Департаменту захисту економіки.
Якщо ж такий підрозділ створено як складову кримінальної поліції чи органів досудового розслідування, його діяльність дублює функції слідчо-оперативних підрозділів ДФС або ж Державного бюро розслідувань, якщо мова йде про організовану економічну злочинність.
Також недотримано процедуру утворення такого органу. Відповідно до ст. 15 закону “Про національну поліцію” для визначення структури поліції, а також структури територіальних органів поліції потрібні пропозиції керівника Національної поліції, якого станом на 13 жовтня 2015 року призначено не було (фактично призначено з 5 листопада 2015 року).
В той же час, аналіз діяльності податкової міліції ДФС України та підрозділів, що здійснюють протидію економічним фіскальним злочинам проти інтересів держави свідчить про неефективність їх роботи.
Згідно з даними статистики, оприлюдненими на сайті Генеральної прокуратури України, за підсумками роботи таких підрозділів у 2015 (2013/2014) році встановлена сума збитків, завданих державі та територіальним громадам ухиленням від сплати податків та інших платежів складає 829,2 млн. грн. (2,98/1,57 млрд грн), з яких відшкодовано менше половини – 397,3 млн. грн. (2,18 млрд. грн./487 млн. грн.).
Кількість справ за ухилення від сплати податків – 1748 (3069/1899), при цьому до суду з обвинувальним вироком, або з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у 2015 році направлено – 127 справ. Якщо припустити, що по решті 1621 справі досягнуто податкового компромісу, то ефект є теж незначним – в бюджет з використанням такого інструменту у 2015 році сплачено трохи більше 400 млн. грн.
Якщо співставити кількість розпочатих кримінальних проваджень з відповідним економічним, то можна дійти до висновку, що шляхом великої кількості таких проваджень здійснюється тиск на бізнес.
Крім цього у 2014 та 2015 роках питома вага відшкодованих державі збитків (що були встановлені в межах розпочатих податковою міліцією кримінальних проваджень) на 1 співробітника податкової міліції склала близько 6 тис. грн., що майже у 6 разів менше порівняно з 2013 роком.
Ліквідація силового блоку в структурі ДФС України сприятиме її якнайшвидшому перетворенню у сервісну службу (без каральних функцій), що передбачено Коаліційною угодою, підписаною депутатами Верховної Ради України VІІІ скликання, в якій йдеться що Фіскальна служба як сервісна взаємодіє з платниками податків до моменту реєстрації кримінального провадження, яке можливе лише в разі незнаходження компромісу при застосуванні механізму медіації. Таким чином єдиний орган (Фінансова поліція) не братиме участь у проведенні перевірок, а здійснюватиме лише аналітичну роботу з базами даних, збирання доказової бази без втручання у діяльність бізнесу до порушення кримінального провадження.
Разом з тим, якщо залишити органам МВС (підрозділам Національної поліції) не властиві їм (згідно з законом «Про національну поліцію») функції з протидії злочинності в економічній сфері, то створення фінансової поліції не оптимізує структуру державних органів, а навпаки – може спричинити випадки конфлікту служби з іншими правоохоронними підрозділами.
Зволікання в проведенні реформи у сфері забезпечення економічної безпеки держави, призвело до того, що фактично повна ліквідація таких органів як податкова міліція матиме більш позитивний вплив на економіку, ніж її діяльність у теперішньому вигляді.
Тому виникла необхідність проведення широкої дискусії щодо подальшої роботи таких органів, ліквідації існуючих відповідних підрозділів у центральних органах виконавчої влади та підготовки законопроекту у відповідності до Концепції, міжнародних світових практик, інтеграційних процесів України із залученням відповідних експертів, науковців та практиків.
Висловіть свою думку