Апробація фрагментів концепту Гуманітарної політики

Поділюся тим, до яких результатів призвело відпрацювання ролі «працівник» згідно концепту Гуманітарної політики у тренінгу «Це щастя – вранці іти на роботу, а ввечері – додому» та зустрічах «Людина-творець VS Економічна людина», «Яскраве інтенсивне життя. Виснаження VS Розвиток».
Ключовими характеристиками ролі «працівник» у сучасному світі згідно концепту Гуманітарної політики є сприйняття її однією з семи базових ролей у балансі соціальних ролей (с), тобто такою, що здатні бути джерелами енергії, не лише напрямками застосування зусиль, на відміну від похідних ролей, які роблять життя яскравішим, створюють відчуття реалізованості, тому ваблять, але лише поглинають енергію, не повертаючи її. При цьому базові соціальні ролі наповнюватимуть силами лише за умови правдішності нашої поведінки в них, незалежності від стереотипів, відповідності нашому власному єству і розумінню його.
За переконанням автора моделі, на загал дотримання балансу соціальних ролей (с) підвищує життє- та працездатність протягом усієї тривалості життя, сприяє вибору професії, що відповідає ресурсності, а тому формує баланс ринку праці, збільшує частку самонайманих працівників та нових працедавців – і саме правдивість цих тверджень перевіряємо у групових роботах різного виду на різних аудиторіях.
Перша серія апробацій подарувала наступні висновки груп:
1) Внутрішній комфорт важливіший матеріального.
2) Будь-яка робота, яка робиться з любов’ю, – престижна і радісна.
3) Ми самі обираємо, як дивитися на світ і професію.
4) Для того, щоб відчувати щастя, матеріального мало.
5) Матеріальна мотивація не впливає на вади: лінь, безвідповідальність.
6) Для реалізації треба покладатися виключно на себе.
7) Змінюй роботу, яка самою суттю заважає твоєму щастю.
8) Корисно роздумувати над своїм місцем у житті – пошукати себе у різних сферах.
9) Треба сприймати все через призму себе.
10) Треба робити все можливе для здійснення цілі.
11) Внутрішня мотивація найкраща для успіху.
12) Потрібен баланс між роботою і задоволенням.
13) Можна знайти мотивацію для будь-якої роботи.
14) Ставити перед собою мету та обов’язково досягати її.
15) Відшукати власні упередження та зняти їх, щоб не силувати себе.
16) Замислюватись, як моя праця впливає, і як може впливати.
17) Використовувати позитивну активацію.
18) Давати людям робити так, як хочуть – і робити висновки лише з результатів.
19) Уважніше ставитися до щоденних демотиваторів та мотиваторів.
20) Зворотний зв’язок – це важливо!
21) Якщо реалізовувати себе у базових ролях, буде більше енергії (це про горизонтальні кар’єри, коли брати базову роль «працівник» у порівнянні з похідної від «батько» роллю «керівник»).
22) Для повторного сходження та горіння повернутися до реалізації базових ролей.
23) Баланс соціальних ролей допомагає налагодити баланс між зайвими діяльністю та роздумами, та корисними, обирати достатні.
Цикл зустрічей VS повторюється та продовжується – отже продовжимо накопичувати та систематизувати думки учасників, використовувати їх у подальших напрацюваннях концепту Гуманітарної політики.
Так, з третьої зустрічі циклу, темою якої буде «Жертва провокацій та інсинуацій VS Господар власного інфочасопростору», маємо надію винести підтвердження посилів для інфополітики як складової гуманітарної політики.
На зв’язку!