(озвучені вчора не повністю, бо почесні гості виступали трохи довше, ніж було розраховано)
Де ми знаходимося і куди прямуємо?
Трохи більше року тому відбулася перемога Майдану. Майдан був троїстою революцію, покликаною вивести Україну з пострадянського Середньовіччя до Сучасності: (1) економічною революцією середнього класу проти олігархічного неофеодалізму, (2) українською національно-визвольною, антиколоніальною, антиімперіалістичною революцією, (3) революцією гідності — революцією цінностей.
Ці революції не завершені, отже, ми живемо всередині революцій:
1. Економічна революція проходить як боротьба за реформи, між новою системою («Майдан») і старою системою («Гідра»), і нашими завданнями є підготовка проектів реформ, команд реформ та комунікація їх до суспільства.
2. Національно-визвольна революція перейшла у Війну за незалежність, і нашими завданнями є не лише військова і дипломатична перемога, а значно більше — геополітична перемога, формування нового місця України у світі.
3. Революція гідності далі розгортатиметься у вигляді нової культури, і нашим завданням є розробка і втілення стратегії розвитку нового покоління.
У спокійні часи суспільство дрімає, а політична система потроху розвивається. У часи стрімких змін політична система так само потроху розвивається, а суспільство робить величезний стрибок. І тепер суспільство обігнало політикум, висуваючи щоразу більші вимоги, ніж політична система здатна виконати. Тому сьогодні саме громадянське суспільство є рушійною силою змін. Нашим гаслом має стати «Візьми і зроби» (написано на ґанку Українського Католицького Університету).
В цій ситуації особливо важливим стає стратегічне бачення. Той, хто не має власного проекту майбутнього, стає лише ресурсом для того, в кого свій проект майбутнього є (як це сталося з Україною у першій та другій світових війнах). Нам потрібно займатися майбутнім, а не минулим. Минуле роз’єднує, а майбутнє об’єднує різних людей баченням Нової Країни, в якій вони прагнуть жити.
Незважаючи на величезні зміни, активною залишається меншість суспільства. Ця активна меншість задає напрямок, у той час як пасивна більшість задає темп руху. Нас має стати набагато більше.
Ми переможемо тому, що стара система в Україні слабка і зруйнована, отже, не має сил опиратися. Нація, яка займає ключове місце у світовому рейтингу людського капіталу, нація, що отримує дивовижні спортивні перемоги, — така нація має особливий талант та особливу силу (втім, поки що це компенсується надзвичайно низьким рівнем економічної свободи, «атлет у кайданах»). Нові цінності та підходи активно проявляються в повсякденному житті. Нарешті, наш геополітичний супротивник не має майбутнього, а це означає, що у нас воно є, якщо ми втримаємося. Ми не владні над картами, які нам видали, але лише від нас залежить, як ми цими картами зіграємо.
Це не буде капітальний ремонт країни, бо він неможливий. Нова країна проросте через стару країну, як молода трава проростає через потрісканий асфальт.
Стратегія Громадянської Платформи Нова Країна залишається та сама:
— інтегральне бачення майбутнього,
— консолідація громадянського суспільства,
— формування команд і впровадження проектів реформ.
Третій Майдан — це не стихійний бунт, який нам хочуть нав’язати російські агенти. Третій Майдан — це масовий прихід волонтерів для заміни старої держави новою. Прихід волонтерів із цінностями Майдану, із власним консолідованим та інтегральним стратегічним баченням, з новими компетенціями та із власною мережею підтримки.
«Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас!
Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить,»
— ці слова Франка є закликом до кожного з нас.
Щоб шось розумне робити, треба розуміти життя. Що собою на справді являє людина, чому вона робить погано або добре?? Хто знає – ніхто не знає і не хоче знати!! Ви посилаєтесь на систему – запитайте себе що це таке і що являється їі рушийною силою? Путлер це розуміє, у нас на Україні поки що цього не розуміють і не хочуть розуміти.