Відчувати єдність зі світовими трендами

Саме так – відчувати, бо відслідкувати геть усі тренди надскладно, особливо поза своєю базовою професійною реалізацією.
Оскільки серед культурних особливостей ГП НК діє установка «Ковчег змайстрували аматори, а Титанік – професіонали», то відчуття трендів та довіра відчуттям можуть бути чеснотами проектних лідерів Нової країни.
«Зменшення уразливості та формування життєстійкості», – мають в ООН за ключ до забезпечення стійкого прогресу людства. При цьому, на думку спеціалістів ООН з програми розвитку, уразливість, серед іншого, посилюють проблеми працевлаштування, в т.ч. не за фахом.
«Розвиток світобачення та навичок, що підвищують життє- та працездатність протягом усієї тривалості життя, вибір професії, що відповідає ресурсності, а тому формує баланс ринку праці, збільшує частку самонайманих працівників та нових працедавців», – зазначено за мету одного з інструментальних проектів («Нове покоління – баланс ролей»), підпорядкованих втіленню концепту гуманітарної політики «міцна держава та висока якість життя» у середовищі дітей, підлітків, юні, молоді.
Далі у резюме доповіді ООН про розвиток людства, забезпечення його стійкого прогресу читаємо: «Політика та інститути, що протидіють вилученості та маргиналізації, посилюють відчуття соціальної належності, сприяють довірі та пропонують можливість вертикальної мобільності, здатні зменшити потенціал конфліктів».
Ініціатором же розробки гуманітарної політики серед проектів Нова країна за мету застосування у роботі над потенціалом дітей, підлітків, юні, молоді в межах гуманітарної політики концепції балансу базових (гендер, дитина, учень, подружжя, батьківство, працівник, громадянин) під час ідентифікації, усвідомлення «хто я є – нині та надалі», та похідних/сублімованих (творець, виконавець, новатор-дослідник, командний гравець, керівник, підприємець, людина служіння) ролей під час соціалізації, вибору «яким я є», поставлено: «забезпечення балансу витрат та відновлення ресурсного стану, тобто попередження вигорання або компенсацій у маргінальній поведінці, завдяки усвідомленій ідентифікації себе з подальшою усвідомленою соціалізацією себе, вибором професії, яка відповідає власному ресурсу, а не згідно моди чи очікувань розміру оплати».
Якщо за словами читати суть, то виявимо цілковите співпадіння векторів 🙂 І це надихає.
Яким є зв’язок між браком усвідомленої ідентифікації в базових ролях та маргиналізацією?
На «узбіччя» нас виводить потреба компенсувати ті чи інші травми довкола усвідомлення власного гендеру, стосунків з батьками, пізнання світу (учнівства у широкому сенсі), праці як частини життя, подружніх стосунків, власного батьківства, включення в життя країни як громадянина. Наслідками таких травмувань стають гендер «Х», діти-безхатченки, хулігани, дармоїди, «принципові одинаки», рух родин без дітей, клошар як стиль життя (від тимчасового безхатченка відрізняє добровільність вибору такого способу життя та відсутність наміру повернутись у суспільство, яке накладає певні зобов’язання на громадянина).
Також саме виділення приватного, підприємницького та суспільного секторів життя окремих особистостей серед векторів формування Візії Нової країни, та подальша робота 10ти експертних груп «Нової країни» співпадають з прагненням забезпечити стійкий прогрес людської спільноти.